Артилерія Збройних Сил України вже активно використовує західні високоточні снаряди. Зокрема відомо про наявність в арсеналі українського війська і M982 Excalibur, так і, скоріш за все, блоки M1156 PGK, який взагалі перетворює на високоточний будь-який 155-мм снаряд.
А зараз у мережі з'явилось вкрай показова демонстрація ефективності саме високоточних боєприпасів, які значно переважають за своєю вартістю звичайні снаряди.
Читайте також: Західні ракети "повітря-земля" для українських літаків: чи можливо інтегрувати крилаті стелс-ракети до МіГ-29 та Су-27
На відео (оприлюднено "Опертивний ЗСУ", через великий розмір відео були вимушені перезавантажити) - якраз робота по опорному пункту противника високоточною зброєю. Під час якої по черзі знищуються машини, які стоять в обваловці. Для цього, до речі, якнайкраще підходить режим повітряного підриву, який дозволяє нівелювати такий захист.
Справа в тому, що для знищення таких цілей по кожній з них було б необхідно випустити з десяток звичайних снарядів. Особливо, коли мова йде про стрільбу на максимальну дальність, коли снаряди мають високе розсіювання. А це означає більший час на позиції для вогню, що вкрай ризиковано через можливість потрапляння під контрбатарейний вогонь противника та навіть більша витрата ресурсу ствола та механізмів, які також мають кінцевий ресурс.
В цих умовах, звісно, залишається питання ціни. Якщо брати Excalibur, то його ціна для армії США, в залежності від року випуску становить 113-160 тисяч доларів. І знищення таких цілей, як на відео, виключно з економічної, а не військової точки зору, може бути дискусійним. Але зовсім інша справа, коли на відео робота снарядів з M1156 PGK, вартість яких у межах 10-20 тисяч доларів.
З оглядну на те, що у ЗСУ кількість Excalibur, скоріш за все, обмежена, їх навряд чи використали для таких цілей. Водночас відносно M1156 PGK такої проблеми немає, бо якщо брати офіційні дані Пентагону, то мова, з огляду на все, йде про 1000 таких комплектів.
Читайте також: Німеччина посилить ЗСУ "бандеромобілями" з високоточними ракетами APKWS: від іронії до визнання ефективності
