Управління генерального аудити Норвегії у результаті перевірки поставлення на озброєння винищувачів п'ятого покоління F-35 нещадно розгромило міноборони країни через неправильну калькуляцію експлуатаційних витрат, вкрай оптимістичний підхід до кадрових питань, а також підготовки інфраструктури до них.
При цьому державні аудитори у 2019 році вже дорікали за результатами минулої перевірки F-35, але тоді цей звіт був засекреченим. Але наразі посадовці дорікають, що висновки чотирьох літньої давності були здебільшого просто проігноровані й виклали детальний 50-сторінковий звіт публічно.
Читайте також: САУ "Богдана": у строю вже близько 30 одиниць, жодної ворог не зміг знищити, але є "позитивна проблема" з шасі
Зокрема загальні витрати на експлуатацію 52 винищувачів F-35A, які були придбані за приблизно 10 млрд доларів у 2018 році з граничним строком виконання контракту до 2025 року, становлять від 32,1 млрд доларів (349 млрд норвезьких крон). Але ця сума вочевидь буде лише збільшуватись.
Зазначимо, що зазвичай у цю калькуляцію вкладається вартість закупівлі, тому сама експлуатація коштуватиме Норвегії близько 22 млрд доларів.
Таким чином, один F-35 коштував для Норвегії у межах комплексного контракту 192,3 млн доларів, а ще 423 млн доларів підуть на експлуатацію кожної машини. Враховуючи те, що життєвий цикл F-35, на прикладі Канади, оцінюється у 45 років, то це 9,4 млн доларів на рік.
Але з боку Defense Express додамо, що під формулюванням відносно збільшення експлуатаційних витрат цілком можливо ховається кратне збільшення. Бо якщо взяти калькуляцію від міноборони Канади, то по інший бік Атлантики на життєвий цикл F-35 закладають по 448 млн доларів США - по 14,93 млн доларів на кожний F-35 за рік і ще додатково по 1,7 млн на списання та утилізацію. Й це порівняння дуже влучне навіть через схожі кліматичні умови.
Водночас ще на початку програми закупівлі F-35
у 2008 році у міноборони Норвегії на життєвий цикл закладали лише 13,3 млрд доларів на 56 літаки (на чотири більше), враховуючи інфляцію це теперішні 19,4 млрд доларів
, тобто по 346,4 млн доларів на кожний літак на 45-річний період та по 7,7 млн доларів на рік у теперішніх цінах.
Але окрім цього норвезькі аудитори дорікають, що у калькуляцію не були вкладені цілі сегменти необхідних витрат на кшталт створення всієї супутньої інфраструктури, включно з об'єктами нерухомості. А останнім цвяхом стало те, що міноборони Норвегії не вирішило кадрові проблеми через які повна бойова готовність літаків до 2025 року дуже сумнівна.
А на глибину проблеми прямо вказує, що цей звіт був публічно оприлюднений, тоді як у 2018 році аналогічний аудит засекретили. Тобто норвезькі аудитори вбачають лише у публічному оголошенні проблеми можливість її вирішення.
Читайте також: Як бійці Kraken вже використовують робот AGEMA від "Української бронетехніки" на фронті
