Прогрес безпілотників як виду зброї, що відбувся за час повномасштабного вторгнення РФ до України, стимулював і розвиток засобів боротьби проти БПЛА. Тим більш, що зростання масовості використання дронів з обох сторін зробило "традиційні" засоби ППО не завжди ефективними та доцільними у використанні, за співвідношенням "затрати – результат".
Оскільки Україна мала певне відставання від Росії в плані розвитку власних систем РЕБ, через це для нашої країни стали особливо актуальними "гібридні" антидронові засоби (C-UAS), отримані від Заходу, деякі з яких можна назвати ренесансом малокаліберної зенітної артилерії на технологіях 21 сторіччя. Про це йдеться в огляді порталу C4ISRNET.
Читайте також: F-35 затримується ще більше, але в Данії вкотре пообіцяли, що це не вплине на передачу F-16 Україні
В першу чергу автори цього огляду згадали, що Литва поставила Україні "тисячі" антидронових рушниць Skywiper 4 та Skywiper Omni від компанії NT Service. Такі системи мають масу всього 6,5 кг, а заявлений радіус дії – до 3-5 кілометрів, і ці характеристики разом із масовістю поставок забезпечили достатньо широке поширення цих антидронових рушниць в лавах Сил оборони України.
Але у використанні таких систем є і свої складнощі, котрі пов’язані з тим, як прогресують рашистські БПЛА. Деякі з них, наприклад, уже оснащуються системами, які дозволяють продовжувати політ навіть в умовах глушіння сигналу GPS. Або ж може бути й інший момент – рашисти можуть прокладати "ламаний" маршрут для заходу своїх дронів на ціль, що в свою чергу ускладнює "захоплення" цілі для антидронових рушниць.
На цьому тлі для України стали особливо актуальними кінетичні антидронові системи, простіше кажучи системи ППО, призначені для знищення саме БПЛА.
І тут як приклад можна навести зокрема "шахедобійку" MSI-DS Terrahawk Paladin від Великої Британії, що вперше була продемонстрована лише в 2022 році, а про передачу Україні стало відомо лише у жовтні 2023 року. Ця "шахедобійка" може знищувати повітряні цілі на дистанції від 600 м до 2 км, через специфіку конструкції підходить скоріше для протиповітряного захисту стаціонарних об’єктів.
До аналогічного класу систем можна віднести й німецьку зенітно-артилерійську систему SKYNEX, про поставку якої для України також згадувалось у відкритих джерелах.
До більш масових протидронових систем, які були або вже поставлені Україні або плануються до поставки, можна згадати зокрема зенітну установки Slinger від австралійської Electric Optic Systems. Такі установки можуть ставитись на БТР M113 або ж бронемашини класу MRAP, гармата Bushmaster M230LF може збивати цілі на дистанції понад 800 метрів. Одна установка коштує 1,55 мільйона доларів за одиницю.
І також – зенітно-кулеметний модуль CORTEX Typhon від Kongsberg, на який можна ставити кулемети різних калібрів, і котрий розміщується на бронемашинах Dingo. Ну і врешті, також варто виділити і ракетну установку Vampire під ракети APKWS, створену в першу чергу саме для знищення російських безпілотників.
Читайте також: Ворог створив 6000 км укріплень на окупованих територіях України
