xcounter
#

Чому рашисти "зюквою" сидять у Т-72Б3 та часто кидають їх прямо на полі бою (відео)

8846
Колонна російських Т-72Б3, ілюстративне фото довоєнних часів
Колонна російських Т-72Б3, ілюстративне фото довоєнних часів

Ергономіка, низький рівень підготовки екіпажів та погана скорострільність "підточили" міць бронетанкових сил армії РФ

За час війни росіяни втратили мінімум 250 танків типу Т-72Б3 обох варіантів, із яких мінімум 100 стали трофеями Збройних Сил України. Причини, по яким окупанти так часто кидали свої Т-72Б3 на полі бою, доволі прості – погана виучка екіпажів та конструктивні недоліки самих танків.

Про це військовий експерт та підполковник запасу ЗСУ Микола Саламаха розповів в інтерв’ю директорові інформаційно-консалтингової агенції Defense Express Сергію Згурцеві, що вийшло в рамках спільного проекту Defense Express і телеканалу "Еспресо".

Читайте також: Як часто рашисти втрачають новітні танки із західною електронікою, і як багато у них залишилось старих Т-72

Зокрема, як говорить Соломаха, під час робіт по Т-72Б3 зразка 2016 року росіяни спромоглися посилити потужність силової установки та захист цієї машини, але натомість – не змогли змінити компоновку башти, щоб не ослаблювати захист у проекції "згори".

Замість старого нічного прицілу ТПН-1 зліва від основного прицілу вони поставили білорусько-французький "Сосна-У". Хоча "Сосна-У" - приціл хороший, але розміщений настільки невдало, що навідник у танку постійно має знаходитись в незручній позі, та оглядатись назад, щоб спостерігати за полем бою. Відповідно, хребет та шийні м’язи – постійно напружені.

Приціл "Сосна-У" на танку Т-72Б3 зразка 2016 року, ілюстративне фото з відкритих джерел

Ще один важливий технологічний нюанс: основний приціл 1А40 на танку Т-72Б3 – аналоговий, "Сосна-У" - цифровий. Ввімкнути одночасно обидва цих приціли – не можна, вони починають між собою конфліктувати, і тоді Т-72Б3 по суті втрачає свою здатність працювати як бойова машина.

Конструктори російського ОПК зробили Т-72Б3 зразка 2016 року таким, що до нього можна застосувати фразу "горе від розуму", тобто доволі складним в реальному застосуванні. Але водночас командири танкових підрозділів нижчої ланки не займались належною підготовкою своїх підлеглих. Тому, наприклад, в жодному із кинутих Т-72Б3 бійці ЗСУ не знайшли бодай якихось технічних документів по управлінню бойовою машиною, хоча усі знання для керування цих танком – в голові утримати неможливо.

Монітор для виводу тепловізійного прицілу "Сосна-У", фото ілюстративне

Ще важливий нюанс – якщо за 20-25 секунд бою Т-72Б3 міг зробити тільки 2 прицільні постріли, то його "опоненти" типів Т-64БВ чи Т-80 могли зробити по 3 постріли. В загальній своїй сумі ці фактори й приводили до того, що російські окупанти за першої-ліпшої нагоди просто кидали на полі бою свої Т-72Б3.

Читайте також: Як велася підготовка танкістів армії РФ перед вторгненням в Україну - документ