xcounter
#

Україна розробляє безпілотник для боротьби з іранськими Shahed: наскільки реальна така ідея

Україна розробляє безпілотник для боротьби з іранськими Shahed: наскільки реальна така ідея
6958

"Зенітні дрони-перехоплювачі" є концептуально новим засобом протидії дронам-камікадзе і можуть стати ефективним елементом знищення цієї загрози

Збити один безпілотник іншим безпілотником - вкрай цікава думка сама по собі. І саме розробки таких засобів ППО ведуться в Україні, про що повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у інтерв'ю Associated Press.

"Україна проводить дослідження та розробки з безпілотників, які можуть боротися з іншими безпілотниками та збивати їх", - цитує слова міністра видання. При цьому вказується, що однією з цілей таких дронів будуть іранські дрони-камікадзе Shahed.

Читайте також: Іранські бойові кораблі запливли на 20 тисяч км в іншу півкулю у Тихий океан

Зазначимо, що боротьба з такими дронами, собівартість яких оцінена у ГУР МОУ на рівні 7 тисяч доларів, ще та задача. Їх низька вартість зумовлює необхідність винайдення адекватного за ціною засобу ураження, бо звісно для цього можливо використовувати й зенітні ракети, але радянських від цього більше не стане, а вартість такої ракети, як AIM-120 для NASAMS фігурує на рівні 1 млн доларів за одиницю.

А зенітні самохідні установки, такі як Gepard, хоч і демонструють надвисоку ефективність, але їх все одно не поставиш поряд з кожним об'єктом, який потребує захисту. Та й сама по собі установка має свій ресурс, як стволів, так і РЛС, яка використовується для прицілювання. І в цій ситуації атакувати дрон іншим дроном виглядає, як мінімум, доволі цікавою ідеєю. Тим паче, що така концепція доволі варіативна навіть на концептуальному рівні.

Водночас виникає логічне питання, навіщо взагалі робити "зенітні дрони", коли можливо правильніше сконструювати дешевшу ракету? Але однією з переваг таких дронів-перехоплювачів може бути те, що у випадку промаху вони мають повторний шанс заходу на ціль.

Серед публічно і вже оголошених подібних розробок можливо одразу згадати Fowler. Невеликий за розміром дрон-камікадзе більше схожий на ракету, але з гвинтовими двигунами. Інформацію відносно цієї розробки оприлюднив керівник розробки Олександр Буткалюк.

Також він повідомив і заплановані тактико-технічні характеристики Fowler: дальність перехоплення до 1,5 км, максимальна швидкість цілі до 50 м/с (180 км/год), максимальна висота - 1 км. Вага самого дрона 1,5 кг. Наведення на ціль телевізійне, планується оснащення камерою нічного бачення низької вартості. Fowler, як мінімум, вже літав на пізніше жовтня, що говорить про наявний прогрес у розробці.

І хоча максимальна швидкість Shahed-136 зазначається на рівні 185 км/год, більшість часу він летить зі значно меншою крейсерскою швидкістю. А максимальна висота знищення цілі у 1 км цілком достатня для того, щоб знищити дрон-камікадзе.

Водночас головною проблемою телевізійного наведення є те, що у більшості випадків воно залежить від майстерності оператора. Єдиним виключенням є автоматичне наведення, що потребує розвиненої системи "розпізнавання образів" та інших елементів штучного інтелекту.

Також треба враховувати зустрічні швидкості цілі та "зенітного дрона", яка може сягати до 360 км/год, що означає мінімальний час реакції для оператора на знищення цілі. Також оператор має знайти саму ціль у повітрі, часто за умов низької видимості, що також зумовлює певні аспекти.

Водночас сам Fowler, як здається, є концептуально вірним рішенням для знищення розвідувальних БПЛА та квадрокоптерів, які також зав'язані на умови видимості. Але Shahed туман чи низьку щільну хмарність цілком може ігнорувати, бо він більше "літако-снаряд" ніж звичайний дрон і не потурбує нічого окрім супутникової навігації. Саме тому, для знищення цілей у будь-яких умовах видимості нічого кращого за РЛС поки не винайшли.

Але існує й ще один доволі розповсюджений засіб наведення зенітних ракет - лазерне підсвічування цілі або лазерна стежка. Перший механізм використовує APKWS, другий - RBS-70, Starstreak та Marlet. І використання напівактивної лазерної головки самонаведення цілком може виключити людський фактор оператора. Задачу підсвічування у цьому вападку вирішує наземна оптиколокаційна станція, яка збільшує вартість комплекса, хоча без неї залишається відритим питання виявлення цілі.

Паралельно цю задачу може взяти на себе БПЛА відповідного класу, який у цьому випадку є значно мобільнішим засобом ППО і може бути носієм мініатюрних дронів-перехоплювачів.

У будь-якому випадку буде вкрай цікаво прослідкувати за появою концептуально нового засобу протидії дронам-камікадзе, який може стати взагалі основним елементом протидії такій загрозі.

Читайте також: Купити 155-мм Excalibur на 20 млн євро: скільки це буде в боєприпасах