Це необхідність забезпечення сучасним корабельним складом з ракетним озброєнням, морською авіацією, засобами РЕБ. Плюс розвиток берегової інфраструктури і створення нової системи розвідки і моніторингу обстановки у морській зоні.
Щодо останнього – декілька деталей для розуміння важливості цього кроку.
Читайте також: Як "Нептун" влучає у ціль: нові подробиці випробувань та унікальне відео
За оцінками експертів інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, для створення системи розвідки і моніторингу обстановки у морській зоні цілком прийнятим варіантом є застосування технологій загоризонтної локації.
У разі реалізації ці проекти можуть розглядатися як складові масштабного розподіленого розвідувально-ударного комплексу. З застосуванням у рамках такого інформаційно-розвідувального поля берегового протикорабельного комплексу «Нептун» або інших високоточних озброєнь з великою дальністю дії.
Система "Must have"
Власне, такі висновки з нашого боку цілком збігаються з тими чи іншими варіантами, які раніш вже опрацьовувались у оборонному відомстві.
Основа посилення – поєднання розвідувальних та ударних можливостей.
Так, у інтерв'ю журналу Defense Express у 2019 р. посадові особи Міноборони Ураїни заявили про те, що "для створення системи спостереження и контролю обстановки у акваторії як Чорного, так и Азовського морів передбачається закупівля радіолокаційніх станцій морського призначення нового покоління - для спостереження за надводною обстановкою, виявлення цілей та визначення їхніх координат. Йдеться про станції як вітчізняного, так и закордонного виробництва".
До цього, у 2018 р. Командування ВМС України, здійснюючи стратегічне планування будівництва національних Військово-морських сил, підготувало пропозиції щодо необхідністі розміщення на українському узбережжі Чорного моря високоефективного радара дальньої дії. При цьому зазначалось, що така станція не повинна поступатися у можливостях російським заобрійним радарам типу "Подсолнух".
Тож можна стверджувати, що у контексті закордонних розробок українських військових цікавили саме так звані заобрійні РЛС.
Втім, якщо бути більш точним, то йшлося про загоризонтні радіолокаційні станції поверхневої хвилі.
Зазирнути за обрій
Найбільш інтенсивні розробки та розгортання таких РЛС в у світі здійснювалися у період 1960-1980 років. Однак певні технічні і технологічні проблеми, а також відсутність необхідної елементної бази, високопродуктивних ЕОМ та відповідного програмного забезпечення знижували ефективність застосування таких радіолокаторів.
Передбачається закупівля радіолокаційніх станцій морського призначення нового покоління
З початку 2000-х років, з огляду на суттєвий технологічний прогрес – від появи нової елементної бази до суперпроцесорів для обробки сигналів і даних - погляди на застосування РЛС поверхневої хвилі у якості важливого компоненту систем розвідки і моніторингу знову стали популярними.
Такі станції є у США – це РЛС типу AN/TPS-71, AN/FPS-118 у системі ROTHR (Relocatable Over-the-Horizon Radar).
У Австралії такі РЛС "Джиндал" входять до системи JORN (Jindalee Operational Radar Network). У Франції завершена розробка ЗГ РЛС "Нострадамус".
У Росії система такого типу та призначення - це РЛС "Подсолнух". Були повідомлення, що роботи зі створення ЗГ РЛС ведуться у Великобританії, Німеччині, Китаї.
У чому "фішка" "заобрійних" РЛС?
Якщо сильно все спростити, то для "звичних" РЛС дальність виявлення об’єктів на поверхні моря визначається традиційними законами фізики.
Чим вище розміщений локатор, чим він потужніший – тим далі він бачить. Ця дальність може становити, умовно кажучи, від 30 до
А далі даються взнаки кривизна земної поверхні, і усі можливості РЛС обмежується, умовно кажучи, лінію радіогоризонту, тобто лінією прямого бачення. А що ховається за горизнтом?
Розгледіти, що відбувається за обрієм, які цілі там пливуть по морю та знаходяться у небі, якраз і можуть загоризонті РЛС.
Це досягається завдяки ефекту суперрефракції – відбиття радіолокаційних хвиль певних довжин від різних шарів атмосфери або, за певних умов, огинання радіохвилями приморської поверхні.
Знання цих законів у поєднанні з технологіями їхнього технічного втілення і дозволяє виявляли різні об’єкти як на морі, так і в повітрі.
Такі РЛС, якщо усереднити показники різних виробників, можуть "зазирнути" за горизонт і побачити цілі на відстань аж до
Такі РЛС працюють на частотах від 3 до 18 мГц і зазвичай виконуються у вигляді бістатичних радарів (тобто у одному місті – випромінювач, у іншому - приймач), які розміщуються на узбережжі поблизу від кордону.
І цивільним, і військовим
Популярність загоризонтних РЛС поверхневої хвилі останнім часом помітно зросла у зв'язку з необхідністю посилення контролю 200-мильних економічних зон з метою припинення піратства, контрабанди, незаконного лову риби.
Зрозуміло, у таких РЛС є і високий військовий потенціал, пов'язаний з завчасним попередженням про підготовку диверсій або збройних вторгнень.
Адже можна виявляти, супроводжувати і класифікувати надводні та повітряні об’єкти як в межах прямої видимості, так і за лінією горизонту, визначати їх координати і, що важливо, видавати цілевказівки комплексам і систем враження: береговим, озброєнню кораблів, або засобам протиповітряної оборони.
"Заграница нам поможет"
За інформацією Defense Express, спочатку чомусь передбачалося, що такі РЛС можуть бути поставлені Україні Сполученими Штатами в рамках військово-технічної допомоги. Але це рішення виявилося нездійсненним.
Ізраїльські фахівці запевнили, що параметри, які цікавлять українських військових – цілком досяжні.
Після консультацій зі США у червні 2018 року презентацію перспективної РЛС, що отримала найменування «Страдіваріус», командуванню ВМС і Міноборони України представила ізраїльська компанія "Ельбіт". Ізраїльські фахівці запевнили, що ті параметри, які цікавлять українських військових – цілком досяжні. І проект буде реалізований у найкоротші терміни.
Не заглиблюючись у деталі, скажу так.
Стверджувалося, що радар буде здатний забезпечувати далеке (понад 200 морських миль) виявлення надводних цілей, повнофункціональний супровід маневруючих цілей, їхню класифікацію за розмірами і оцінку параметрів об'єкта за курсом і швидкості.
Крім того, компанія Elbit Sistems пообіцяла підготувати свої розрахунки по вибору місця дислокації перспективного радіолокаційного комплексу морської радіорозвідки.
Проте фінансування на цей проект на 2019 р. виділено не було. Що було далі – точно не знаю. Але це не означає, що тема "вмерла". Можна припустити, що перемовини на цю тему можуть бути поновлені.
Свого не цуратись
Чи саме американці чи ізраїльтяни, при всій моїй повазі до якості їхніх технологічних рішень, мають допомагати нам у цій роботі?
Скоріш навпаки - я упереджено ставлюся до такої допомоги з огляду на гіркий досвід нашого новітнього минулого. Тому не варто відкидати і власні рішення.
Як приклад - це розробки ДП НДІ радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація". Багатофункціональні РЛС висвітлення надводної обстановки та цілевказування для засобів враження «Мінерал», "Моноліт" и "Морена" ("Мінерал-МЕ"), які розроблені на ДП НДІ радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація" – відомі.
Вони втілюють у собі знання технологій як звичайної, так і "заобрійної" локації. Так, у нової РЛС "Мельхіор", про яку ми вже писали, максимальна дальність виявлення цілей у пасивному режимі становить до
Так, "Квант-Радіолокація" позиціонує її як станцію РТР-розвідки, але це ж частина потенціалу цієї розробки.
Ці РЛС можуть бути розміщені на машинах типу КрАЗ, аби розгорнути на цій основі мобільну мережу наземних розвідувальних платформ.
Вона буде виявляти та ідентифікувати ворожі об’єкти абсолютно непомітно для противника. На підприємстві "Квант-Радіолокація" стверджують, що вони готові до створення такого берегового комплексу стаціонарного чи мобільного базування. Звісно, якщо буде замовлення.
А в основі такого посилення – саме поєднання розвідувальних та ударних можливостей.
Отже, пропозиції для вибору рішень є.
Куди будемо рухатись – побачимо. Сподіваюсь, що це станеться достатньо швидко. Особливо з огляду на підвищений інтерес нового міністра оборони до посилення потужності захисту країни з морського напрямку.
А в основі такого посилення – саме поєднання розвідувальних та ударних можливостей.
Довідково:
Російська РЛС «Подсолнух» дозволяє у автоматичному режимі (одночасно або послідовно) виявляти, супроводжувати і класифікувати до 300 морських і 100 повітряних об'єктів, як в межах прямої видимості, так і за лінією горизонту, визначати їх координати і видавати цілевказівки комплексам і систем озброєння кораблів і засобам протиповітряної оборони.
Зона контролю повітряної обстановки становить
У ВМФ РФ три РЛС "Подсолнух" розгорнуті у м. Київка під Находкою; на Камчатці, м Петропавловськ-Камчатський, а також в районі м. Каспійськ на узбережжі Каспійського моря.
Росія рік тому заявляла про плани з розгортання РЛС типу "Подсолнух" на Кольському півострові (на півострові Рибальський), у Севастополі і в Калінінградській області (м. Балтійськ).
Читайте також: Чому новий розвідувальний корабель України буде крутіший "Кольчуги"
