Для Кремля єдине що залишилось для підтримки ілюзії "великодержавності" - ядерна зброя. І для утримання цієї, напевно вже останньої "скрепи", з московських боліт останнім часом все частіше лунають крики про "унікальну аналоговнетну міжконтинентальну балістичну ракету "Сармат".
На фоні того, що це просто модернізація Р-36М2 від КБ "Південне", яка більше відома за кодом НАТО, як "Сатана", російські пропагандони досягли справжнього апогею брехні. І продовжують її тиражувати, хоча для її перевірки необхідно лише взяти глобус та лінійку.
Читайте також: Як РФ переплутала Одещину з авіносцем НАТО, 11 секунд німецького Gepard та цілі для HIMARS: події тижня війни від Defense Express
"Сармат" через Південний полюс по США
Коли російські ЗМІ пишуть про ракету "Сармат" обов'язково вказують, що вона може вразити США роздільною головною частиною з блоками індивідуального наведення вагою у 10 тонн США через Південний полюс. І саме це дозволить обійти систему протиракетної оборони. Водночас існує цілком відкрита заявлена дальність ракети "Сармат" - 18 тисяч км.
Для того, щоб поміряти дальність від півдня РФ до півдня США можливо скористатися картою, глобусом, та хоч Google Maps. І виявиться, що відстань складає понад 28 тисяч кілометрів.
І, з огляду на все, у Кремлі чудово розуміють, що споживачі їхньої пропаганди вже давно скотились на розумовий рівень школярів перших класів.
Також треба враховувати наступне. Дальність польоту у Р-36М2 була 16 тисяч км, але стосувалась лише моноблочної версії, у варіанті з роздільною головною частиною вона знижувалась до 11 тисяч км. Скоріш за все аналогічна пропорція буде і для "Сармата", тобто 18 тисяч км - це лише з моноблочною бойовою частиною.
Орбітальне бомбардування "Сармата"
Також для залишків більш прискіпливої аудиторії, залишили шпаринку, мовляв "Сармат" може вивести боєголовки на низьку опорну орбіту, а там вже вони можуть впасти у будь-яку точку світу.
Дійсно у 1968 році у КБ "Південне" була створена ракета Р-36обр, яка мала виводити до 3,8 тонн, що вистачало для боєголовки потужністю 2,3 Мт та комплекс протидії ПРО на низьку пряму орбіту. При виводі на полярну орбіту, якщо орієнтуватися на конверсійну версію Р-36 - "Дніпро", то маса корисного навантаження падає до 2,3 тонн.
Тобто, у будь-якому випадку, про виведення на орбіту 10-тонної бойової частини мова йти не може. Тим паче, що для досягнення таких показників "Сармат" вже б нагадував повноцінну космічну ракету типу "Союз".
"Авангард" для "Сармата"
Єдиний варіант, який залишається для будь-яких теоретичних можливостей дістати США через Південний полюс "Сарматом" - гіперзвуковий блок "Авангард", який також відомий за індексом Ю-71.
Його, за заявами Кремля, почали встановлювати на застарілі ракети УР-100УТТХ замінюючи роздільну головну частину цим гіперзвуковим блоком, який може маневрувати у верхніх шарах атмосфери. Водночас це говорить його масу, яка становить до 1,5 тонни, що є максимальною можливістю ракети УР-100УТТХ, а також його габарити, коли існує можливість розмістити лише один "Авангард". Також зустрічається інформація, що вага блоку 2 тонни і тоді це призвело до різкого падіння дальності ракети УР-100УТТХ.
Водночас у РФ у 2018 році на сторінках видання міноборони РФ "Звезда" повідомили що дальність польоту "Авангарду", після відокремлення від носія на висоті 70-100 км, складає декілька тисяч кілометрів. Тобто сценарій, коли "Сармат" буде нести хоча б декілька "Авангардів" через Південний полюс - більш ніж малореальний. Але вже, теоретично, дозволяє перетворити цілий "Сармат" у засіб доставки одного "Авангарда", який має потужність до 2 Мт. Але знову про жодну бойову частину вагою 10 тонн не йде.
Сирий "Сармат"
В цій ситуації вже можливо оцінити заяву голови "Роскомосу" Дмітрія Рогозина (Дмитрий Рогозин), який заявив, що вже розпочалось серійне виробництво ракети "Сармат". Водночас ця ракета здійснила лише один практичний дослідний пуск. Але у планах, як вже встиг повідомити Путін, встановлення на бойове чергування першого комплексу до кінця 2022 року.
Також Рогозин запевнив, що графік робіт дотримано, попри те, що спочатку, у 2009 році, мова йшла про прийняття "Сармата" на озброєння на рівні 2018 року. Але доведення ракети до готовності нести бойове чергування потребує значно більшої кількості успішних запусків з відпрацювання всіх систем. Зокрема при розробці Р-36 за часи СРСР їх було здійснено близько 50, а при створенні "Булави" вже у РФ - близько 30.
Тобто в результаті за 13 років робіт з модернізації Р-36М2, зокрема шляхом встановлення модернізованого радянського двигуна РД-264, а також вивільненням ваги за рахунок використання новішої, за технології 60-70-х років, електроніки, у РФ ніякого результату і "проривної аналоговнетності" не досягнуто.
А максимум на що можливо очікувати - урочисте закладання у пускову шахту абсолютно сирої балістичної ракети перша версія якої була створена ще у 60-х роках у КБ "Південне".
Читайте також: Катастрофа російського військово-транспортного Ил-76 під Рязанню: чому це показова катастрофа і таких буде більше
