Постачати чи ні крилаті ракети Taurus до України ілюструю значно більше ніж криється серед розмов, які розпочались з "побоювання ескалації", завершились тим, що це "не геймченджер", але вочевидь все впирається у реальну кількість цих ракет у боєздатному стані.
Якраз рішення відносно них є квінтесенцію дилеми перед якою зараз опинилась Німеччина та взагалі Європейський союз. На це у доволі відвертій публікації пише німецький Soldat und Technik, в якому одразу зазначається, що РФ почала підготовку до затяжної позиційної війни значно раніше ніж вважається.
Читайте також: РФ дивно нагадала про К-16 "Бумеранг", що досі на випробуваннях
Мова йде навіть не про 2023, а про 2022 рік, коли початок мобілізації у вересні вже ознаменував реалізацію цих планів, які підкріпились переведенням економіки на військові рейки та запуску механізму обходу санкцій. І це відбувалось у той самий час, коли Захід активно сповідував тактику "салямі", дозуючи допомогу Україні.
У результаті Україна все одно у 2022 році вийшла переможцем, але у 2023 році РФ вже встигла адаптуватися до використання західних систем озброєння, а дозоване надання підтримки утворило численні паузи, які дозволили Кремлю підгодовуватися ще більше. І попри численні попередження аналітиків Захід та, в першу чергу, європейські країни не зміг підготуватися до довгої війни та "матеріальної битви".
Далі видання розписує об'єктивно фатальну ситуацію, про яку вже доволі гучно починають говорити у Європі: "російська армія може вийти з війни сильнішою, ніж починала. Вона буде повністю модернізована з точки зору доктрини та оснащення, а солдати матимуть досвід війни. Всі передбачувані слабкості будуть усунуті, непотрібні пасма будуть відрізані, а основна увага буде зосереджена на тому, що зарекомендувало себе на полі бою. "Теплі" виробничі лінії російського ОПК також мають можливості швидкого поповнення порожніх складів або покриття подальших потреб".
З боку Defense Express зазначимо, що попри дійсні втрати РФ у озброєнні, особливо нових зразках, під "краще оснащеною" цілком можливо вважати кардинальну перевагу у кількості живої сили та дешевого масового озброєння.
А на противагу цьому, як зазначається, у Європі будуть спустошені склади та абсолютна недієздатна оборона через повністю провалені плани переозброєння, підготовки та збільшення збройних сил. На це накладається очевидний найбільший страх європейського сегмента НАТО - залишиться без прикриття США після обрання Трампа.
З боку Defense Express нагадаємо, що за словами екс-очільника Об'єднаного командування збройних сил Великої Британії Річарда Берронса з виступом якого радимо ознайомитись, витрати на європейську оборону складають близько 1 трильйона євро на рік, з яких близько 850 млрд несе США.
Й саме Taurus є найкращою ілюстрацією дилеми перед якою зараз стоїть, як мінімум Німеччина. Бо саме ця крилата ракета є найпотужнішим озброєнням стримування Німеччини, при цьому в оголошеній кількості усього до декількох сотень.
Тобто не просто мало, а критично мало. Але попри це німецька влада й досі не виділила кошти на поновлення її виробництва.
Й ця дилема, яку розписало видання, а вона є найстрашнішою для України, полягає у наступному: чи варто Берліну ризикувати своїм єдиним "козирем", на відновлення якого знадобляться роки. При цьому не факт, що цей "козир" взагалі якось зможе вплинути. І в результаті цілком ймовірна ситуація, коли можливо залишитись й без свого найпотужнішого озброєння й з РФ, яка повністю готова до нападу на Європу.
Тобто з одного боку у Берліні цілком можуть зробити рішення взагалі "закритись" й направити всі ресурси на внутрішні оборонні потреби, що разом із приходом до влади Трампа у США цілком може означати, як мінімум, кардинальне зменшення підтримки для України загалом, до чого ще необхідно додати загрозу поширення перемог проросійських чи ізоляціоністських партій у країнах ЄС.
Але, як підкреслює видання, у цій дилемі є єдине можливе рішення, бо ситуація, коли РФ не переможена означає те, що всі зусилля з допомогою Україною виявились марними. Й "щоб запобігти цьому сценарію, якщо це взагалі можливо, європейські країни повинні негайно передати всі системи озброєнь, що поставляються, якнайшвидше".
Як зазначається у публікації, це звісно не дає жодної гарантії успіху, але дозволяє виграти найцінніше - час, який необхідний для підвищення власної обороноздатності, модернізації збройних сил та промисловості. І це має стартувати негайно й у комплексному масштабі, бо "якщо цього не станеться, або станеться занадто нерішуче - це обернеться найгіршим сценарієм".
З боку Defense Express можемо лише додати, що у Європі чомусь активно вважають, що РФ не може одночасно вести позиційну війну проти України та не реалізувати атаку на умовну Балтію чи Польщу. Це стратегічна помилка, яку вже робили у 1939 та 1941 році.
Читайте також: Румунія хоче витрати 2,1 млрд доларів на ППО малої дальності: у конкурсі два рідкісні ЗРК - Spyder-SR та VL Mica
