xcounter
#

Росія маскує "Искандер" під поїзд, у відповідь Україна має поставити "Нептун" у "цивільний" контейнер

6581
"Нептун" може отримати функцію ураження наземних цілей. Тому Україні також варто працювати над "маскуванням" свого "ракетного щита"
"Нептун" може отримати функцію ураження наземних цілей. Тому Україні також варто працювати над "маскуванням" свого "ракетного щита"

Росіяни мають досвід втрат комплексів "Искандер" від "удару у відповідь" під час війни за Карабах 2020 року. Тому логічно, що вони шукають різні формати маскування своєї "чудо-зброї", щоб зменшити можливі втрати при "великій війні" з Україною

Пройшла новина, що 15 вересня 2021 року Північна Корея вперше показала свій "ракетний поїзд". З цього поїзда на дальність 800 кілометрів випустили дві балістичні ракети KN-23, котрі візуально абсолютно подібні до квазібалістичних ракет російського комплексу "Искандер".

Одразу виникає асоціація з "ракетними" поїздами СРСР, котрі мають позначення БЖРК, і які виступали носіями міжконтинентальних балістичних ракет РТ-23, розроблених на нашому КБ "Південне".

Читайте також: Франція ріже на метал свої атомні субмарини: 8000-тонний корабель розбирають за 18 місяців
Так виглядав перший старт "ракетного" поїзда Північної Кореї

Автор цього тексту припускає – схоже, нам показали розробку російських конструкторів, які можуть шукати формати маскування своїх ракетних комплексів "Искандер".

Пам’ятаємо про досвід війни за Карабах 2020 року, коли вірмени не провели жодного вдалого пуску із своїх "Іскандерів" по цілям в Азербайджані, удари у відповідь вибили 50% наявних у вірмен ракетних комплексів цього типу.

Елемент радянського БЖРК із ракетою від КБ "Південне", що став експонатом музею в Санкт-Петербурзі, РФ, фото ілюстративне

Росіяни теж навряд чи про це забули. І навіть якщо РФ може виставити проти України від 4 до 6 ракетних бригад Західного та Південного військового округів – це тобто до 72 самохідних пускових установок та до 288 ракет, навряд чи у випадку "великої війни" росіяни зможуть такими ракети "палить в белый свет, как в копеечку", без загрози отримати удар у відповідь. Без маскування не обійтись.

Може здаватись, що це - запуск квазібалістичної ракети російського комплексу "Искандер". Але ні, офіційно на цьому фото зображений північнокорейський ракетний комплекс KN-23

із 00:13 відео внизу цього абзацу ми можемо побачити, що у вагон-"товарняк" просто поставлений лоток пускової установки із двома балістичними ракетами, пуск яких відбувається як на "сухопутному" "Іскандері".

Для порівняння – із радянських БЖРК ракети відстрілювались пороховим зарядом, двигуни вмикались уже в польоті, і це все – щоб поменше шкодити вагону з пусковою установкою.

Конструктори радянських БЖРК допускали, що їх дітища будуть занадто важкими для залізничних колій, тому старались рівномірно розподілити по колії масу різних елементів своїх ракетних поїздів.

Тому радянські БЖРК складались із трьох модулів по 3 вагони кожен, по "центру" кожного модулю був розташований найтяжчий елемент – вагон із пусковою установкою.

Радянський БЖРК, архівне фото. Демаскуючим фактором для такого комплексу виступала локомотивна тяга - поїзд із лише 12 вагонів тяшгнуть одразу три тепловози, потужності яких вистачить на вантажний поїзд із 60 вагонів. Уже нескладно було здогадатись, що цей поїзд має воєнне значення

Північнокорейський ракетний поїзд – складений якось хаотично. У "хвості" поїзда – вагон з пусковою установкою, маса якого може сягати до 60 тонн (20 тонн – маса вагона і до 40 тонн – маса пускової установки "Іскандера").

У центрі поїзда – вагон-"теплушка" для розміщення обслуги комплекса (маса – до 20 тонн), ну і в голові – тепловоз масою до 100 тонн. Заховати такий поїзд від очей противника точно не вдасться, бодай тому що в умовах Північної Кореї тепловоз – це диковинка, там залізниці працюють переважно на електротязі, або іноді – взагалі паровози використовують.

Північнокорейський "ракетний" поїзд, зображення із відкритих джерел. На цьому фото чітко видно пусковий лоток у другому вагоні-"товарняку" цього поїзда

"Ракетний" поїзд – це історія, яку можна використовувати у місцевості, де є розгалужена залізнична мережа, і де є поменше "зайвих очей".

Тому автор цього тексту зробить наступне припущення – росіяни можуть намагатись маскувати "Іскандери" під залізничні вагони або на прикордонні з Україною, або ж взагалі – на території окупованих районів Донецької та Луганської областей (і там, і там – є розгалужена мережа залізниць).

"Искандер" 119 артилерійської бригади армії РФ. Це фото було опубліковане в лютому 2021 року, а уже в квітні 2021 року частини 119 артбригади армії РФ були переміщені до кордоною з Україною

На перший погляд, може здаватись – "значить, Україні теж треба маскувати свої ракетні комплекси під вагони!". "Краще не треба", відповідає автор цього тексту, знайомий із невтішними реаліями роботи залізничного транспорту в нашій країні.

Тим більш, що є кращий варіант для асиметричної відповіді росіянам – поставити ракетний комплекс у "цивільний" контейнер для автомобільного транспорту. Defense Express розповідав, що наприклад польські ВМС зараз розробляють формат такого маскування для своїх берегових протикорабельних ракетних комплексів NSM.

Поляки уже дійшли до перших випробувань дослідних зразків "контейнеризованих" ракетних комплексів NSM. На цьому фото чорними квадратниками марковані саме ті машини, котрі везуть замасковані польські протикорабельні ракети

І також – що пускову установку для ракети на основі контейнера розробляють не тільки росіяни із їх Club-K, але й також – американська Northrop Grumman, яка хоче мати сухопутну версію ракети AARGM.

Генеральний конструктор – Генеральний директор ДержККБ "Луч" Олег Коростельов недавно зазначав, що "Нептун" може бути адаптований для ударів по наземним цілям.

Рендер проекту "контейнерного" ракетного комплексу AARGM

От такий ракетний комплекс Україні точно варто було б вмістити у "контейнерну" пускову установку. Ми б перестали мучитись дихотомією "шасі від КРАЗ чи Tatra", а росіяни – почали б мучитись, як же виявити замаскований та небезпечний "Нептун".

"Парадна" демонстрація елементів комплексу "Нептун" на шасі Tatra
Читайте також: Південна Корея вирішила проблеми з ходовою "Чорної пантери": танк пройшов ефектний тест (відео)