Реальні витрати РФ на війну є значно вищими за задекларовані, а реальний економічний тягар значно важчим. Більше того, прийняті російським урядом економічні рішення для забезпечення ведення війни заклали бомбу сповільненої дії, бо створили стратегічний кредитний пузир.
Економічний аналітик "Центру Девіса" (Центр російських та євразійських досліджень Гарвардського університету) Крейг Кеннеді у своєму дослідженні прихованого воєнного боргу РФ дослідив та фактично відкрив дуже цікаву російську схему фінансування російського військово-промислового комплексу. До цього часу вона завжди перебувала поза зоною уваги, бо всі концентрувались лише на витратах, які закладались Кремлем у бюджет.
Читайте також: Китай для вторгнення на Тайвань будує спеціальні баржі під танки, як Mulberry Harbours часів Другої світової

Останнє й дозволяло Кремлю на кожному розі кричати, що "РФ може воювати вічно". Але додавання дослідженого пласту інформації щодо прихованого воєнного боргу РФ говорить про діаметрально інші речі. З боку Defense Express радимо ознайомитись з доволі ґрунтовною працею повністю, бо далі будуть лише її ключові моменти.
Ще у 2022 році, коли російський план бліцкригу провалився перед російським урядом постала задача знайти гроші на війну, при цьому так, щоб це значно не відобразилось на житті рядових росіян. І для цього було вирішено змусити російські банки видавати кредити оборонним підприємствам, які мали їх пустити у розширення виробничих можливостей та взагалі на випуск озброєння.

З середини 2022 року відбулось аномальне розширення корпоративного боргу на 71%, це 415 млрд доларів або 19,4% ВВП РФ, що у 6,5 раза більше зростання державних запозичень. У звіті припущено, що понад 70% пішло на кредитування підприємств, діяльність яких пов'язана із війною, а до 50-60% - на пряме фінансування військових підприємств, тобто 207-249 млрд доларів. Це приблизно дорівнює всім офіційним російським витратам на війну, що пройшли через бюджет.

При цьому ці кредити, за вказівкою Кремля, надавались на пільгових умовах некредитоспроможним підприємствам і без забезпечення. І вже у 2024 році це призвело до системної кредитної кризи, що змусило російський Центробанк агресивно підвищити облікову ставку. А також звернути увагу російського уряду на те, що російські банки не мають достатньої короткострокової ліквідності та необхідні буфери капіталу. При цьому військові підприємства не можуть обслуговувати свої борги і видані кредити стають "токсичними"
Дослідник зазначає, що у РФ схожа ситуація у мініатюрі була у 2016-2017 та 2019-2020 роках, але тоді російський уряд гасив ці "токсичні" кредити. Але тепер лише ці наявні борги - це половина всього державного бюджету РФ на 2024 рік. Більше того, висока облікова ставка "вбила" лише кредити для фізичних осіб та для підприємств, які не входять до військово-промислового комплексу, тобто для сегмента "реальної економіки". Водночас російський ВПК продовжує отримувати кредити за пільговими умовами.

"Очевидно, що сильна залежність Москви від позабюджетного банківського фінансування на фінансування війни створює передумови для системної кредитної кризи. Підвищуючи відсоткові ставки, Кремль створює фінансові проблеми серед компаній "реальної" економіки. А накладаючи значні суми боргу на компанії, пов'язані з війною, які, ймовірно, згодом оголосять дефолт, він ризикує захлеснути банки хвилею токсичних боргів", - пише Крейг Кеннеді.
Від Defense Express додамо, що ситуація для російського уряду тоді звісно виходить дуже цікавою. Бо російські військові підприємства живуть за державні гроші за рахунок державних контрактів з прибутком на рівні 2%. Тобто віддавати кредити вони можуть лише з державних коштів. Таким чином Кремль фактично взяв в борг у самого себе й має гасити ці кредити з державних коштів. І це не просто "кредитний пузир" це стратегічний "кредитний пузир", а враховуючи його об'єми - під російською економікою дійсно "тікає" дефолт.
А головним висновком цього дослідження: російські закиди про те, що війна майже ніяким чином не впливає на її економіку є лише ширмою. Насправді Кремль потребує паузи у бойових діях для стабілізації своєї економіки та хоча б часткового зняття санкцій. І чим довше триває війна, "тим більше ризик неконтрольованого виникнення кредитних подій та ослаблення переговорних позицій Москви".
Читайте також: На російському "мегарозпилі", крейсері "Адмирал Нахимов", запустили реактор та вчергове перенесли строки здачі