Після 24 лютого 2022 ці терміни зростуть удвічі, якщо не втричі. Фахівці ООН стверджують, що один рік бойових дій призводить до 10 років робіт з розмінування. Тож чи не півстоліття нас переслідуватиме страх натрапити на міну у власному городі. За попередніми оцінками, гуманітарне розмінування українських теренів обійдеться щонайменше у 250 млрд доларів.
Тому глобальна проблема повернення до мирного життя в Україні – це не лише перемога, кошти, відновлення інфраструктури – це насамперед планетарна проблема розмінування, яка дев’ятий рік множиться путінським режимом в Україні.
Читайте також: HALO Trust - четвертий рік гуманітарного розмінування в Україні
Дев’ятий рік саме ця проблема вказує на те, що путінці не просто мінують наші поля і населені пункти, вони загиджують наші простори непотребом ВПК ще запасів срср, тобто тими небезпечними для життя людини виробами, які давно б мали утилізувати. Та путін вирішив утилізувати цей непотріб разом із життями українців. Така ось нова цинічно-технологічна форма глобальної утилізації боєприпасів, яка є ще одним різновидом тероризму.
Як повідомляло МЗС України, "росія вигадала новий спосіб морського розбою, яким є використання морських мін у якості безконтрольних дрейфуючих боєприпасів. Саме такі дрейфуючі міни були виявлені 26–28 березня 2022 року поблизу узбережжя Туреччини та Румунії".
Путінці зараз застосовують ноу-хау – вони мінують простори життєвих середовищ, тобто все, що пов’язано з людиною і її життям: будинки, подвір’я, городи і поля, сільськогосподарські угіддя і пасовища... Сьогодні через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га сільськогосподарських земель. Це територія, на якій зупинилося життя.
Але їм і цього мало. Вони мінують навіть трупи вбитих ними українців. Вони нищать будь-які ознаки цивілізації.
Вони – варвари сучасності. І якщо їм зараз знову зійдуть з рук злочини, як це було у Чечні, Грузії, Сирії тощо, світ незабаром отримає прообраз планетарного неоварварства. І тоді питання нової світової війни відпаде по суті, бо виплекана байдужістю світової громади імперія неоварварства і буде цією війною.
Розділений на клаптики інтересів світ не хоче нині усвідомлювати небезпеку завтрашнього "судного дня", прихід якого розробляється в кремлі. А потім, як завжди, буде запізно і каяття чи хоча б визнання помилок вже не матиме жодного значення.
То ж визнання президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром власних помилок у політиці щодо Росії звучить лише відлунням вчорашнього дня, коли ще можливо було спинити кремлівського калдика: "Моя прихильність до "Північного потоку-2" була явною помилкою. Ми чіплялися за мости, в які Росія більше не вірила і про які нас попереджали наші партнери.
Ми зазнали невдачі у створенні спільного європейського дому, до якого могла належати Росія. Ми зазнали невдачі з підходом включення Росії до загальної архітектури безпеки".
Територію, яка нині носить назву російська федерація, а насправді є територією путінської нелюдськості, необхідно за рішенням ООН демілітаризувати. Необхідно визнати, у всякому разі на цьому історичному відтинку, що російське суспільство реально не здатне до цивілізаційного творення, не має наразі перспективи, а відтак і права на застосування будь-якої зброї, не кажучи вже про високотехнологічну. І, звісно, нинішня росія потребує денацифікації, дерашизації, депутінізації, дешовінізації тощо.
Ці пропозиції здаються фантастичними, та такі думки відразу зникають, якщо подивитися фото і відео закатованих українців у Бучі, Ірпені, Гостомелі, Бородянці, Макарові, Охтирці, Маріуполі…
І так, ми згодні з тезою: ми не помилялися, що вони нам не брати, ми помилялися, що вони – люди.
Валерій КОРОЛЬ, голова правління ГО "Центр комунікаційно-контентної безпеки"
Читайте також: Словаччина відправить в Україну системи розмінування та медичні матеріали
