HALO Trust - четвертий рік гуманітарного розмінування в Україні

473
HALO Trust - четвертий рік гуманітарного розмінування в Україні

Близько 7000 кв.км - загальна територія на території Донецької та Луганської областей, яка потребує розмінування

Вже четвертий рік поспіль в Україні діє місія міжнародної гуманітарної організації The HALO Trust. Робота її фахівців зосереджена на убезпеченні мирного населення від можливих негативних наслідків присутності величезної кількості мін, розтяжок та нерозірваних боєприпасів, що залишилися після активних бойових дій на території Донбасу. Про те, як на сьогодні відбувається процес розмінування та з якими труднощами стикається ця гуманітарна місія, Defense Express поспілкувався з керівником програми The HALO Trust в Україні Тобіасом РОБІНСОНОМ.

Керівник програми The HALO Trust в Україні Тобіас РОБІНСОН

-Пане Робінсон, за попередніми офіційними розрахунками загальна площа територій, яку потрібно перевірити на наявність мін та вибухових небезпечних предметів на території Донецької та Луганської областей, складає приблизно 7000 кв.км. Чи відповідає ця цифра реальним оцінкам та чи охоплює вона, як підконтрольні, так і не підконтрольні території?

-Ця цифра реальна і вона відноситься до загальної території, яку треба обстежити як на підконтрольній, так і на не підконтрольній території Донецької та Луганської областей. Звісно, коли обстеження буде закінчене, вона набагато зменшиться. Адже ця цифра не відображає реальну площу, яку потрібно розмінувати, але вона відображає площу, яку треба дослідити. Це наша задача, як операторів протимінної діяльності. Те, що ми можемо зробити користуючись нашим досвідом, так це - за рахунок сучасних методів обстеження забезпечити скорочення в майбутньому часу, який треба буде витратити на розмінування.

- А який об’єм робіт HALO вже вдалося зробити в Україні?

-Наразі ми діємо на визначених та узгоджених місцях уздовж усієї лінії розмежування, починаючи від Маріуполя в Донецькій області і закінчуючи населеними пунктами в Луганській. На цей момент ми розмінували більше п’яти з половиною мільйонів квадратних метрів територій. З початку 2016 року обстежили 251 ділянку. Близько 25% з них була очищена. Території, які ми ще не почали очищувати позначені відповідним позначками, щоб убезпечити місцеве населення від можливих наслідків. При цьому ми організували знищення більше трьох тисяч вибухонебезпечних предметів. Минулого 2019 року також змогли почати процес офіційної передачі значної частини очищених територій місцевій владі.

Маркування місцевості, де проводиться розмінування

-Яка на сьогодні загальна кількість людей в HALO, що працює в Україні? І чи вистачає їх для проведення протимінної діяльності на визначених ділянках місцевості?

-Чисельність персоналу, якщо порівнювати з попередніми роками, зросла і становить трохи більше 400 співробітників. Їх кількість напряму залежить від об’ємів наданих донорами коштів. Нам дуже пощастило, що останні 18 місяців ми стабільно отримували фінансування, а тому змогли наростити кількість особового складу вдвічі. Щодо того, чи цього достатньо для нас, то це залежить від об’ємів робіт, а також виділених ресурсів. Звичайно тут на Донбасі територій для розмінування багато, однак ми не можемо взяти на себе більше робіт, аніж на це вистачатиме коштів наших міжнародних донорів. Звичайно хочеться більше і швидше, однак не все від нас залежить.

-Якими основними засобами протимінної діяльності оснащені спеціалісти Вашої організації і чи передбачається використання роботизованих платформ для пришвидшення процесу розмінування?

-Загалом наш набір оснащення стандартний, який ми намагаємося широко застосовувати, як в Україні, так і в інших країнах світу. Окрім індивідуальних приладів для пошуку мін, в нас є три броньовані машини - два навантажувачі та один екскаватор. Також є три пристрої для віддаленого зрізання рослинності. Завдяки ним ми можемо збільшити нашу продуктивність в шість разів. Але є деякі обмеження стосовно того, де ми можемо їх застосовувати. Наприклад, броньовані машини ми не можемо використовувати на ділянках з протитранспортними мінами.

Якщо ж говорити про спеціалізовану роботизовану техніку з розмінування, то її тут у нас не має. Це в переважній більшості зумовлено особливостями рельєфу місцевості, щільності та типами мін, а також фінансовою доцільністю.

Робота з рамкою метелодетектором для пошуку мін в грунті

-Який наразі бюджет The HALO Trust в Україні на 2020 рік? Хто є його основними наповнювачами (донорами) і чи змінився він в порівнянні з минулими роками?

-На сьогодні донорами місії в Україні є Великобританія, США, Європейський Союз, Німеччина, Норвегія та Фінляндія. У Нідерландів – нещодавно скінчився контракт, але вони фінансували нас протягом дуже тривалого часу і, можливо, продовжать підтримувати місію й надалі. В минулому році отримували фінансування також від Бельгії, Швейцарії та Чехії.

Що ж до загальних об’ємів фінансування, то вони приблизно, ті самі, як минулого і позаминулого років. Десь на рівні €5 млн євро.

Робота з міношукачем
-Відомо, що минулого року існувала проблем, зумовлена новим Законом України «Про протимінну діяльність», де зокрема визначалося, що кошти від іноземних донорів мали спочатку надходити до державного бюджету звідки розподілятися в інтересах гуманітарних організацій. Ця ситуація викликала певний скандал і реакцію донорів, адже це йшло всупереч загальній практиці. Чи вирішилося це питання на сьогодні?

-Так. Були внесені зміни до названого Вами закону України, і наразі ми отримуємо кошти напряму від донорів. Це дійсно була дещо дивна ситуація, однак наші донори нам допомогли донести важливість цієї правки до Уряду, і відповідні зміни були внесені .

-Які вибухонебезпечні предмети зустрічаються в процесі розмінування частіше? Чи є якість відмінності у порівнянні з іншими країнами, де працює організація HALO?

-Якщо ми говоримо про міни, то це, звісно, протитранспортні міни. Від початку нашої програми ми знайшли більше 214 протитранспортних мін та всього 33 протипіхотні. Окрім цього, було виявлено близько ще 1500 небезпечних предметів - різних снарядів, підривників, мінометних мін, тощо. В переважній більшості зустрічаємо радянські вибухонебезпечні предмети, як сучасної війни, так і іноді Другої світової.

Говорячи про відмінності, то те, що ми в більшості знаходимо в Україні, трапляється і в інших державах. Однак якщо в одних є мікс засобів радянського та західного виробництва, то на Донбасі нам не траплялися сучасні вибухонебезпечні предмети іноземного виробництва. В основному це відомі радянські міни та боєприпаси. Щось нове, виробництва після 90-х років, ми не виявляли. Однак, справа в тому, що HALO з міркувань безпеки має допуск лише до певних територій та на визначеній відстані до лінії розмежування. На сьогодні вона становить 3 км. А тому може щось є, алеближче до лінії зіткнення.

Щодо характеру мінування, то є приклади країн, де щільність мін на місцевості достатньо висока. Це найчастіше відбувається біля державних кордонів. Однак є країни, де ділянки замінованої місцевості розкидані по всій території. І це більше схоже на ситуацію, яка має місце в Україні. На Донбасі є ділянки місцевості з дуже чіткою структурою мінування, а є навпаки – з набагато складнішим, майже хаотичним, розміщенням мін. І тому під час обстеження нам доводиться прикладати більше зусиль для визначення способів розмінування місцевості.
-Війну на Донбасі називають «війною розтяжок». Чи це так?

-Так, ми зустрічаємо розтяжки дуже часто. Однак вони трапляються і в інших країнах, де діє місія HALO. Різниця в тому, що в більшості країн вони застарілі. Десь згнили, десь розсипалися. В Україні ж вони достатньо свіжі, і це становить більшу небезпеку, як для мирного населення, так і для наших де-мінерів, адже вимагає значної уваги та обережності.

Копітка праці розміновувача

-За Вашими оцінками, скільки мирних мешканців постраждало від вибухонебезпечних предметів?

-Як ви знаєте, ми збираємо інформацію про інциденти з відкритих джерел, зокрема з телебачення, соцмереж, звітів ОБСЄ та інших організацій і ретельно її перевіряємо. Згідно з нашими підрахунками загальна кількість інцидентів з цивільним населенням за 2019 рік – 67 осіб. А загалом з 2014 року - 929. При цьому чисельність летальних випадків складає 286.

Сьогодні кількість жертв та ушкоджень має тенденцію до зменшення. Так, найбільше їх було у 2015 році. Наразі їх набагато менше. Це пов’язано з інформуванням населення про мінну небезпеку, як з нашого боку, так і з боку інших організацій та органів влади, також з маркуванням небезпечних ділянок та зростанням відповідальності населення. Однак, все ж таки, трапляються випадки, коли деякі громадяни проявляють необережність і власну ініціативу, що часто призводить до негативних наслідків. Також є певна залежність від пори року. Під час сільгоспробіт кількість жертв або ушкоджень населення зростає.

-З яким труднощами стикається організація The HALO Trust під час роботи в Україні?

-В багатьох країнах, де ми працюємо - а їх 26, у нас є дозвіл на знищення вибухонебезпечних предметів. Наприклад, в одній з країн ми знищували все, починаючи з авіабомб, і закінчуючи ручними гранатами. Проте в деяких мали і певні обмеження. В Україні ж знищення небезпечних предметів можуть проводити лише визначені державні структури. Однак для нас це затягує загальний процес розмінування. Справа в тому, що при виявленні вибухонебезпечних предметів ми маємо викликати державні структури для розмінування, а це займає певний час, який ми витратили б з користю. Але не можемо це робити через існуючи процедури. Все було б набагато швидше, якби ми це робили самостійно.

Справа в тому, що в діючому Законі України "Про протимінну діяльність", хоча і вказано, що компанії з протимінної діяльності можуть знищувати вибухонебезпечні предмети, але не зазначено, як саме ці процедури мають проходити. Є інформація про те, що поправки до закону зараз проходять стадію схвалення у державних структурах. Якщо вони будуть прийняті, то це дуже допоможе нам та мешканцям забруднених територій, адже суттєво скоротить час на розмінування, і, відповідно, пришвидшить подальший процес передачі територій місцевій владі.

Маркування місцевості поблизу підірваної вантажівки

-На Вашу думку, що ще має бути покращено у питанні підвищення ефективності процесу протимінної діяльності в Україні?

-Важливо розуміти на всіх рівнях, що питання розмінування місцевості не належить до сфери відповідальності лише одного державного органу чи структури. Очищення забруднених територій має відбуватися за умови чіткої координації всіх структур: Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я, Державної служби з надзвичайних ситуацій, тощо. Тобто має виникнути розуміння, що процес розмінування на території України займе дуже багато років, і задача всіх державних органів визначати пріоритети та спільно відповідально діяти в питанні очищення території. Зараз також розглядаються деякі правки в українське законодавство, які повинні бути внесені до Закону про протимінну діяльність, стосовно органу державної влади, який буде координувати роботу всіх цих структур в даному процесі. Очікуємо, що вони також будуть розглянуті та прийняті Верховною Радою України.

-Який іноземний досвід можна порекомендувати Україні в процесі здійснення протимінної діяльності?

-В багатьох країнах це дві речі. Перша – це створення Центрального органу, який координує протимінну діяльність по всій території країни. Друга - наявність стратегічного плану розмінування, який допомагає зрозуміти міжнародним, національним і локальним органам, які займаються розмінуванням, те, що вони мають робити. Якщо до створення державного органу в Україні влада вже наблизилися, то з наявністю стратегічних планів ще доведеться попрацювати.

Місце виявлення та знешкодження міни ОЗМ-72

-Діяльність HALO в Україні обмежується лише підконтрольними територіями. Що потрібно в перспективі, щоб Ви могли розповсюдити свою гуманітарну місію і на решту забруднених територій?

-По-перше, це стабільна ситуація з безпекою. Якщо це було б можливо, ми повинні були б отримати дозвіл, як з боку української влади, так і з боку тих, хто зараз контролює ситуацію по інший бік лінії розмежування. Повне припинення вогню дозволило б нам розмінувати території, які вже не перебувають під вогнем. І це зробило би життя місцевого населення більш безпечним та кращим.

Розпитували Антон МІХНЕНКО, Валерій РЯБИХ

ТЕГИ Війна