Розвідувальний безпілотний авіаційний комплекс А1-СМ "Фурія" від компанії "Атлон Авіа" вже майже 10 років виконує завдання в зоні бойових дій, і сьогодні ці безпілотники працюють по всій лінії бойового зіткнення. Ми поспілкувалися з директором компанії Артемом В’юнником, який розповів нам про те, які позитивні зрушення є сьогодні у питанні оснащення Сил оборони України безпілотними системами.
Передусім очільник "Атлон Авіа" відзначає, що станом на сьогодні зрештою укладені відповідні контракти на 2024 рік і загалом "ті потужності, які на сьогодні має компанія, більш-менш закриті". Хоча й наголошує на тому, що навіть наявні на сьогодні потужності компанії не завантажені на повну.
Читайте також: Чи може комплекс активного захисту боротися з FPV-дронами та чи є альтернативи
"Питання відповідності. контрактів спроможностям [виробників БПЛА] досить таки цікаве, тому що потужності можуть бути масштабовані досить легко, але для цього треба трошки думати наперед, прогнозувати потребу не в грудні і лише на наступний рік, а хоча б на два-три роки вперед", — директор "Атлон Авіа" вкотре наголошує на тому, що фактично українські зброярі потрапляють у пастку через річні контракти, коли не мають достатньо можливостей, щоб ефективно масштабувати виробництво і закривати потреби війська.
Так, В’юнник відзначає, що за наявної потреби і за умови вчасного планування "Атлон Авіа" може вдвічі збільшити обсяги виробництва безпілотників за 5-6 місяців. При цьому важливим залишається питання вчасного укладання контрактів з огляду на логістику, коли постачання тих чи інших комплектуючих може тривати до пів року без урахування форс-мажорів на кшталт тих же страйків на кордоні з Польщею.
Але водночас компанія поки що не має планах кратного розширення виробництва, але виключно через відсутність сформульованої потреби, яка дійсно існує з урахуванням того ж збільшення штатних одиниць в структурі ЗСУ. "Процедура формулювання плану закупівель — досить складна. Є відчуття певної дискомунікації між відомствами. Але мені здається, шукати зради в цьому питанні не треба, а відповідь на питання лежить у тій структурі, яка фактично існує сьогодні. І Генштабу, і Міноборони, і певної неузгодженості та розсинхронізації дій", — зауважує В’юнник.
Втім, за його словами, сьогодні є тенденція до упорядкування цих процесів, принаймні у сфері безпілотної авіації. "Створено центральне управління безпілотних систем, яке, я сподіваюся, якнайшвидше почне займатися цим питанням, тому що фактично з 2019 і по 2022 рік безпілотна авіація була кинута напризволяще. Не було ані підрозділу, ані структури в Генштабі, яка займалася, наприклад, супроводженням експлуатації, вивчала б, які зразки працюють ефективно, а які — ні й чому".
Фактично виробники не отримували централізованих відгуків від Генштабу і збирали пропозиції та зауваження напряму і працювали з операторами та командирами підрозділів, які експлуатують безпілотні літальні апарати тієї чи іншої компанії.
"Сьогодні створено велике потужне управління, ми вже працюємо з цим управлінням, спілкуємося з фахівцями, вони входять в курс справ і я сподіваюся, що це суттєво підсилить цю галузь і ліквідує прогалини, які є в плануванні. Все має стати швидше, зрозуміліше та прозоріше — підсумовує директор "Атлон Авіа".
Читайте також: Українська компанія "Перший контакт" працює над дронами зі штучним інтелектом
