Своєчасність укладання та довгостроковість контрактів — важливий чинник, який впливає на подальше масштабування виробництва озброєння та військової техніки українським оборонно-промисловим комплексом. Таку думку Defense Express озвучив директор науково-виробничого підприємства "Атлон Авіа" Артем В’юнник.
"Це дуже вагомий чинник, який може впливати [на розвиток ОПК] або позитивно, або негативно, і на сьогодні, на жаль, це переважно негативний вплив", — стверджує очільник української оборонної компанії. Він наголошує на тому, що, попри наявність формального трирічного оборонного замовлення, компанії мають річні контракти, які укладаються наприкінці року з терміном виконанням до кінця наступного.
Читайте також: РФ хоче робити по 13 тисяч БПЛА щороку, але є питання з двигунами та працівниками
"На жаль, ми потрапляємо в таку пастку, коли ми не можемо розвивати свої потужності, бо не розуміємо, що буде вже в наступному році", — пояснює В’юнник. І це в умовах, коли сьогодні запити військових на ту чи іншу оборонну продукцію зазвичай перевищують поточні можливості підприємств з виробництва зброї.
"Виробництво [оборонної продукції] — це не так, що сьогодні замовив, а завтра отримав. Логістика дуже складна: зараз те, що раніше постачалося місяць-два, сьогодні постачається вже протягом трьох-чотирьох місяців", — пояснює директор "Атлон Авіа".
В’юнник нагадує, що потужності закордонних виробників сьогодні також не безмежні — вони, звичайно, потроху підлаштовуються і за півтора року збільшили свої потужності, але сьогодні цих зусиль все одно недостатньо.
"Маючи трирічні, а краще п’ятирічні контакти на наші вироби, ми могли б планувати значно точніше і розвивати виробництво як в якісному сенсі, так і в кількісному", — підсумовує очільник "Атлон Авіа".
Нагадаємо, українська компанія "Атлон Авіа" постачає Силам оборони України розвідувальні безпілотні авіаційні комплекси А1-СМ "Фурія", який офіційно був прийнятий на озброєння ЗСУ у 2020 році. Крім того, компанія також перебуває на фінальному етапі створення іншої своєї розробки — баражуючого боєприпасу ST-35 "Грім".
Читайте також: Якщо Армія США під час війни випускала мінімум по 20 ATACMS в день, то скільки зараз може бути ракет
