Офіційний Вашингтон, як повідомляють вже численні західні ЗМІ з опорою на власні джерела у владних колах, все ж таки почне передавати до України касетні боєприпаси. За найбільш оптимістичною інформацією їх передача взагалі чекає лише від підпису президента країни Джо Байдена, а всі інші бюрократичні аспекти вже погоджені.
І насправді про передачу касетних боєприпасів до України говорять вже доволі давно - з осені минулого року. Але питання тут не зовсім у політичній площині побоювання "ескалації" чи будь-яких "червоних ліній" Кремля та навіть й у конвенції щодо заборони касетних боєприпасів, членами якої, ані США, ані України, деякими країнами НАТО, а тим паче РФ, не є.
Читайте також: Tempest має обігнати FCAS у перегонах за створення винищувача шостого покоління: BAE оголосило строки
Вся суть в законодавчій забороні й рішенню Управління воєнного співробітництва міністерства оборони США (Defense Security Cooperation Agency) від 2011 року. Відповідно до нього касетні боєприпаси з рівнем відмови субелементів понад 1% не можуть входити до будь-якої військової допомоги, не можуть бути експортовані, як у вигляді готової продукції, так й у вигляді технологій створення.
Але у цьому ж документі є чітка умова, коли такий дозвіл може бути наданий. Він надається якщо касетні боєприпаси будуть використані лише у випадку використання проти "чітко визначених військових цілей й не будуть використовуватись там, де відомо про перебування цивільних осіб, або у районах, які зазвичай заселені цивільними особами".
Водночас попри наявність цього пункту США не експортувало касетні боєприпаси з 2011 року. Але можливо для України якраз буде зроблено виключення, яке не потребує взагалі нічого у зміні нормативної бази. Й у цьому випадку цілком можливо, що Україна просто буде отримувати касетні боєприпаси певних, або всіх можливих видів.
Й мова буде йти, наприклад, про артилерійські 155-мм М864, й про касетні високоточні ракети M30 до HIMARS, чи навіть M261 MPSM - 70-мм касетний боєприпас Hydra. А у перспективі - ракета M39A1 ATACMS у касетному спорядженні, бо саме у такому вигляді вона цілком може стати справжнім game changer та дозволити ефективно уражати цілі на кшталт авіабаз.
Водночас існує варіант, коли мова все одно буде йти про касетні боєприпаси, але з рівнем відмови менше 1%. Тобто то, до яких жодних заборон не застосовується. І у самому нормативному акті вказано, що це можуть бути касетні авіабомби CBU-97 та її оновлена версія CBU-105.
Ці бомби мають по 10 суббоєприпасів BLU-108/B з індивідуальним наведенням і фактично є мікроракетами. Й коли головка самонаведення знаходить ціль, вмикається ракетний прискорювач й BLU-108/B уражає ціль зверху.
Водночас можливість використання цієї авіабомби вагою 420 кг Збройними Силами України вкрай сумнівне, бо потребує її скидання у безпосередній близькості до цілі. Стандартна тактика їх використання - скидання під час польоту на низькій висоті у легкому піке. А про встановлення на CBU-105 комплектів JDAM-ER, який може дозволити збільшити дальність їх скидання, нічого невідомо, бо врешті-решт сама касетна бомба має розкритись, чому об'єктивно заважає комплект для планування.
А ось артилерійських боєприпасів з відмовостійкістю касетних елементів менше 1% у США просто немає. Хоча робота у цьому напрямі ведеться, але далека до масового серійного рішення. Зокрема розробка C-DAEM передбачала появу дослідних прототипів лише на рівні кінця 2021 року.
Також можливо згадати й про ще один касетний боєприпас в отриманні якого Україна була вкрай зацікавлена - Mk-20 Rockeye II, також відомий, як CBU-100. І хоча його субелементи не відповідають нормі 1%, але ідея полягала в тому, щоб розібрати цей боєприпас, а його елементи використати у вигляді "скидів" для дронів, чи для озброєння дронів-камікадзе.
Й на цю роль 600-грамовий субєлемент Mk 118, який своєю 180-грамовою кумулятивною бойовою частиною пробиває до 190 мм броні, напрошується вкрай активно. При цьому у США, за наявною інформацією, близько 1 млн CBU-100, кожна з яких містить 247 таких елементів.
Тобто можливості для передачі у США касетних боєприпасів за будь-яким з цих варіантів є. І залишається лише дочекатися, який з них буде обраний.
Читайте також: РФ почала скидати керовані бомби на базі ФАБ-250, в яких є свій "секрет"
