Україна надала до США запит на отримання касетних авіабомб Mk-20 Rockeye II, які, хоча вже не виробляються, але у величезній кількості знаходяться на складах зберігання.
Відповідно до інформації від Reuters, відповідний запит був переданий під час безпекової конференції у Мюнхені, яка пройшла у лютому. При цьому вкрай важливо те, що мова не йде про самі авіабомби, а точніше про їхні суббоєприпаси.
Читайте також: У Пентагоні підтвердили успішне використання Україною JDAM-ER, але поки їх замало
Справа в тому, що Україна вже неодноразово просила надати їй касетні артилерійські 155-мм касетні боєприпаси DCIPM. Але попри те, що ні Україна, ні США, не є членами конвенції щодо обмеження використання касетних боєприпасів, цей запит залишається незадовільненим. У Вашингтоні зокрема зазначають, що це може поглибити проблему із розмінуванням території, бо стандартним показником субєлементів, які не детонували, є 3%. Окрім того, з 2009 року у США діє закон, який забороняє експорт касетних боєприпасів із рівнем відмови понад 1%.
Цю позицію доволі складно зрозуміти, бо в армії США використання DCIPM дозволено у "екстрених випадках", а знайти більш "екстрену" ситуацію ніж зараз в Україні доволі складно. Більше того, РФ сама активно використовує касетні боєприпаси. Водночас один касетний артилерійський снаряд фактично виконує роботу десятка звичайних, бо кожен DCIPM містить 88 субелементів, які вкривають зону діаметром до 300 метрів.
Відносно ж авіабомби Mk-20 Rockeye II то цей боєприпас містить 247 субєлементів Mk 118, довжиною 343 мм та діаметром 53 мм, вагою 600 грамів та 180-грамову кумулятивну бойову частину, яка здатна пробивати до 190 мм броні.
Водночас класичне застосування Mk-20 Rockeye II, для чого літак має знаходитись фактично над ціллю, тобто у зони дії ППО противника, наразі розглядати реалістичним для Повітряних Сил України доволі важко.
І цікавість в ній викликана не самою авіабомбою, а саме у субєлементах Mk 118, які у ЗСУ планують використати для оснащення дронів. І мова, скоріш за все, йде не про ті самі цивільні дрони, які скидають ВОГи, або ручні гранати.
Й для цього суббоєприпас для авіабомби підходить значно краще, бо вже має відповідну аеродинаміку, детонатор та відповідні уражаючі можливості у доволі мінімалістичних габаритах. Звісно є ще один варіант із встановленням Mk 118 для дронів-камікадзе, що також дозволить збільшити їх ефективність та масовість. До того ж зробити боєприпас не просто з "індивідуальним наведенням", а можливістю дорозвідки цілі та скасовування атаки.
А водночас й обійти перестороги відносно використання касетних боєприпасів, бо мова буде йти про окремі, "індивідуальні" засоби знищення ворога. І на такий сценарій, цілком можливо, у Вашингтоні все ж таки погодяться.
Водночас загальна кількість Mk-20 Rockeye II у США за даними Reuters становить понад 1 млн авіабомб, тобто ресурс для отримання субєлементів Mk 118 дійсно цілком можливо вважати необмеженим. Більше того, таке рішення цілком знаходиться у прагматичній концепції використання наявних ресурсів, які сповідують у збройних силах США.
Читайте також: У Білорусі визнали удар по літаку ДРЛВ А-50У, який отримав "пробоїну в корпусі"
