Від саміту НАТО, який 11-12 липня проходив у Вільнюсі рівень очікувань на пряму залежав від оптимізму кожного, включно із тим, що Україну прямо на ньому візьмуть до Альянсу. Останнє звісно було неможливим і вочевидь не відбудеться до Перемоги України, межі якої вже максимально чітко озвучив Президент України Володимир Зеленський:
"Ми ніколи не обміняємо будь-який статус на будь-які наші території. Навіть якщо це буде одне село, де живе один дід. Ми не віддамо нашу територію і ніколи не обмінюватимемо на будь-який заморожений конфлікт. Цього ніколи не буде".
Читайте також: Армія РФ отримала Д-1 та "Тюльпан", "Ураган" та "Штурм-С", але є нюанс (фото)
НАТО після Перемоги
Таким чином лише після Перемоги питання щодо вступу України буде піднято. Скільки воно буде вирішуватись - окреме питання. На одному полюсі якого напівжарт президента США Джо Байдена, що "одна година і двадцять хвилин".На іншому - процес узгодження, де кожний член Альянсу зможе висунути свої вимоги.
І все це необхідно буде вирішувати з кожною країною окремо. Або можливий й сценарій, який зараз реалізує Угорщина стосовно Швеції - просто мовчазно не голосувати за приєднання. А в цей час Туреччина та Швеція вже погодили всі протиріччя.
Головне у випадку України це те, що до нашої країни не буде застосовано План дій щодо членства в НАТО. Виконання цього плану могло зайняти п'ять років, як це було для Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини та Словенії, чи навіть 11 років, як для Північної Македонії.
Тобто вже за рахунок цього Україна після відновлення своєї територіальної цілісності вступить до Альянсу швидше. Й будь-якому випадку це буде процес, хоча, з огляду на численні заяви світових лідерів, він все одно завершиться тим, що Україна буде членом НАТО.
"Я з нетерпінням чекаю того дня, коли ми матимемо зустріч і святкуватимемо з вами офіційне членство в НАТО", - зазначив президент США Джо Байден під час двосторонньої зустрічі з Володимиром Зеленським. При цьому підкресливши, що особисто прагне приєднання України до Альянсу.
Декларація G7 щодо України
А поки для України буде діяти декларація G7 в якій сім країн з найпотужнішими економіками світу заявили про непохитну підтримку України "в її захисті від російської агресії стільки часу, скільки буде потрібно".
Країни також підтвердили довгострокові зобов'язання у всебічній оборонній допомозі у всіх сферах та сприянню підвищенню рівня оперативної сумісності з НАТО, а також розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Й окрім безпекової складової мова йде про підтримку економічної та фінансової стабільності.
Водночас попри нібито вкрай позитивну спрямованість декларації G7 вона містить речі, які можуть викликати вкрай недобрі спогади.
"У разі майбутнього збройного нападу з боку РФ ми маємо намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків", - йдеться у декларації.
"Україна, РФ, Велика Британія і США будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань", - йдеться у Будапештському меморандумі. Але зрештою наразі Україну вже ніхто не примушує роззброюватись.
Й для того, щоб такі спогади не стали новою реальністю, як зазначив Президент України, за цим документом послідують конкретні двосторонні домовленості України з кожною країною G7, а також іншими державами, які приєднаються до цієї ініціативи.
Водночас декларація містить не лише зобов'язання з боку країн G7, а й України. Й там закріплено, що наша країна має "посилювати заходи прозорості та підзвітності щодо партнерської допомоги", продовжувати реформи правоохоронних органів, судової системи, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та управління, боротись з корупцією.
Чи могло бути краще
Тобто реалістична програма максимум саміту НАТО, вбачалась, як отримання закріпленого запрошення України стати повноправним учасником Альянсу після Перемоги. Бажано - у той самий день. Цього не сталось. Декларація G7 до появи відповідних конкретизованих двосторонніх домовленостей також залишається лише декларуванням намірів.
Але наразі необхідно усвідомлювати, що мова йде не про поточну безпекову ситуацію, а про більш віддалену перспективу. А вона вже буде залежати від того, чи зможуть країни НАТО остаточно вирватись з летаргійного сну колективної безпеки.
І якщо Захід остаточно усвідомить, що допустив стратегічну помилку й після розпаду СРСР залишив його обрубок у вигляді РФ, а потім відверто проморгав появу реваншистського фашистського режиму, то є шанси, що повторення цієї помилки вже не відбудеться.
Й тоді Україну дійсно чекає доволі швидкий вступ до Альянсу, бо це буде необхідно для утворення відповідної безпекової архітектури, як це було у 1952 році, коли відбувся синхронний вступ до НАТО Греції та Туреччини.
Читайте також: Коаліція F-16 для України остаточно сформована: які ролі вочевидь візьме кожна країна
