У РФ пішли по західному шляху збільшення ваги та бронювання колісних бойових машин, про що свідчить ситуація з російським БТР "Бумеранг", який доопрацювали та почнуть випробовувати у цьому році.
Україна поки має лише одну серійну розробку, яка вперше з’явилась 13 років тому - БТР-4. Але його більш сучасну та перспективну модернізацію - БТР-4МВ1, поки "поклали під сукно".
Читайте також: Нідерландські БМП CV90 отримають активний захист від Elbit Systems
Як писав Defense Express, у програму розвитку Збройних Сил вже закладена програма зі створення сучасної багатофункціональної колісної платформи - умовного БТР-5. Проте чекати її, враховуючи строки аналогічних розробок у світі, доведеться до 2026-2030 року, після чого лише розпочнеться її серійне виробництво.
Саме цій темі Defense Express вимушений присвятити окремий матеріал. Бо патріотизм - це і обов’язок попередити ризики.
БТР "Бумеранг"
"Бумеранг" - платформа для БТР К-16 та колісної БМП К-17, яку в РФ вперше публічно продемонстрували на параді у 2015 році, пообіцявши почати серійне виробництво у 2019.
Але, як і у випадку з "Арматою", плани почали традиційно для російської "оборонки" "зміщуватися вправо". Нещодавно у "Военно-промышленной компании", яка веде цю розробку, заявили, що машина вийде на державні випробування у 2021 році.
Повідомлено, що К-16 та К-17 вже пройшли попередні випробування та були доопрацьовані відповідно до вимог російських військових. Зокрема, БТР К-16 отримав "літеру О", що означає початок "фінішної прямої" перед виготовленням вже першої серійної установчої партії для піддослідної експлуатації у військах.
Зазначимо, що точні характеристики обох машин ще не відомі. Орієнтовна маса машин - 32-34 тонни, що зумовлено габаритами з V-подібним днищем, з огляду на вимогу до протимінного захисту, та бронюванням з багатошаровим використанням сталі та кераміки.
У якості силової установки обрано двигун ЯМЗ-780, який розташований спереду, має потужність у 750 к.с. та забезпечує максимальну швидкість у 100 км/год по дорогах та до 50 км/год по ґрунту. Але, судячи з усього, цей двигун є проблемним. Принаймні навіть "вилизана" під парад техніка, у 2020 році задиміла під час руху по звичайній дорозі.
Озброєння колісної БМП К-17 - бойовий модуль із 30-мм автоматичною гарматою та ПТРК "Корнет". БТР К-16 у цьому плані слабіший - лише великокаліберний кулемет.
Водночас платформа "Бумеранг" дозволяє розмістити на ній бойовий модуль з 57-мм автоматичною гарматою, а також, за твердженнями російських розробників, навіть і гармату танкового калібру.
Копіювання НАТО
В цій ситуації треба визнати, що платформа "Бумеранг" створена з урахуванням і копіюванням сталих західних тенденцій. Якби у РФ шукали свій "не маючий аналогів у світі" шлях, цілком можливо, що ця платформа була б схожа на бронеавтомобіль "Ласок 4П".
Збільшення ваги та акцент на посилення захисту - цілком відповідає натівськім підходам з огляду на зміну загроз, з якими стикається бронетехніка у сучасних конфліктах. Актуальні тренди вже втілені у турецькому PARS III, в останній версії фінської Patria AMV XP та Piranha V від Mowag. Всі ці машини отримали вагу у межах 30-33 тонн.
Ще раніше вони вже були помітні на французькому VBCI від Nexter та німецько-нідерландському Boxer, який досі залишається лідером за вагою - до 38 тонн.
Загалом, якщо у 60-х роках БТР мав тримати бронебійні кулі 7,62 мм у лобовій проекції, то тепер вкрай бажаним варіантом вважається круговий захист проти 14,5-мм, а у лобовій до 25-30 мм снаряду автоматичної гармати.
Вимоги протимінного захисту зумовили збільшення габаритів машини, яка повинна мати V-подібне днище та витримувати підрив 8-10 кг фугасу. А розміри десантного відділення зараз розраховуються на бійців, які одягнені у бронежилети та перевозять велику кількість озброєння та амуніції, вага якої зросла до, мінімум, 30 кг.
Тобто для РФ "Бумеранг" - це перехід на новий рівень у порівнянні з концепцією радянських БТР, яка була закладена у БТР-60 та "кочувала" аж до БТР-82А, який був прийнятий на озброєння російськії армії у 2013 році. Бо навіть цю машину, попри наявність 30-мм гармати, можливо пробити з кулемета, а про протимінний захист взагалі мова не йде.
Як і про адекватне десантування бійців, які через розміщення двигуна у кормі мають вистрибувати у бік.
Навіть враховуючи наявні проблеми РФ із санкціями, ненадійність двигунів та загальне стандартне російське перенесення строків завершення розробки та проблеми із серійним виробництвом, платформа "Бумеранг" може більш-менш масово з’явитися у російській армії вже з 2025-2027 років.
Відповідь України
Тому для України питання оснащення армії сучасним БТР має величезне значення. Але все, що зараз може запропонувати вітчизняний ОПК - це БТР-3, БТР-4 та ініціативні розробки типу "Отамана" від "Практики".
Одразу відкидаючи БТР-3, який наслідує "радянські підходи" у бронюванні, детальніше зупинимось на БТР-4. Ця машина розроблялась у 2000-х та цілком вписалась у тодішні вимоги - вага близько 22 тонн та протикульний захист. Враховуючи доступні матеріали з відстрілом бронеплит, то до 12,7-мм включно.
Щодо протимінного - то він ще тоді закладався на мінімальному рівні та забезпечувався лише за рахунок підвісних сидінь десанту. Вже у ході бойових дій ЗСУ доручили ХКБМ посилити захист проти фугасів - в результаті низ корпусу був посилений бронелистом із рознесеним бронюванням.
Це, звісно, не ідеальний варіант, але відповідає необхідним вимогам захисту та дозволяє врятувати бійців. Водночас поставити на БТР-4 V-подібне днище, фактично дорівнює розробці нової машини.
Певні кроки у напрямі сучасних трендів з’явились у БТР-4МВ1, який позбавився архаїчних передніх вікон та бокових дверей та отримав раціональний нахил суцільної верхньої лобової частини.
Це збільшило захист у лобовій проекції та відкрило можливість її укріплення додатковими керамічними елементами. Водночас маса машини зросла до 24-25 тонн, що компенсував, з точки зору рухомості, новий двигун від Deutz.
Також, офіційно це не коментували, проте відомо, що слабким місцем БТР-4МВ1 була ходова частина, яка залишилась без змін.
Треба зазначити, що у БТР-4 використовується торсіонна підвіска коліс на двох поперечних важелях, з телескопічними гідроамортизаторами.
Ця схема, яка використана у всіх радянських БТР-ах, починаючи з БТР-60, сьогодні є певною мірою архаїчною та має суттєве обмеження максимального навантаження. Тому і максимальне значення для неї, у випадку з БТР-4, становить у межах 6-6,5 тонн.
Окрім того, частини інших вузлів ходової частини, зокрема, редуктори, також розраховані на порогове значення загальної маси до 26 тонн. Проте, за умови доопрацювання підвіски, цю проблему можливо вирішити. Певні напрацювання на ХКБМ вже були зроблені. Тобто за умови доопрацювання БТР-4МВ1, у ЗСУ є шанси отримати значно захищенішу машину.
Проте таку можливість поки ігонрують. Як і більш сучасну підвіску, яка використана у БТР "Отаман". Вона дозволяє реалізувати навантаження на одну вісь на рівні 9 тонн.
Тобто за умови використання шасі 8х8 повна маса машини може впевнено, враховуючи нерівномірний розподіл навантаження на вісі, становити до 32 тонн, що відповідає бажаному на сьогодні рівню.
Проте БТР "Отаман", як у версії 6х6, так і у версії 8х8 до війська просувається складним маршрутом.
У квітні 2020 року Defense Express писав про те, що, попри спільне рішення про створення нової платформи в інтересах Морської піхоти, тодішнє керівництво Міноборони несподівано "загальмувало" з завершенням дослідно-конструкторської роботи з розробки нового бронетранспортера колісної формули 6х6.
Звісно, існує можливість, що зараз це рішення переглянуть - з застосуванням БТР "Отаман" для деяких інших підрозділів, або навіть частин Сухопутних військ.
Але для морпіхів керівництво ЗСУ на 2021 рік вже замовило 60 одиниць БТР-4 у амфібійній версії.
Фініш через 5 років
Якщо говорити про уніфікацію всього парку БТР, то цей процес впирається у виробничі можливості ХКБМ та його підрядників. Зокрема, орієнтовна потреба ЗСУ у БТРах на заміну БТР-70/80 зараз оцінюється на рівні до 1000 машин.
На ХКБМ у цьому році пообіцяли зробити за рік 77 машин. Але це, враховуючи пригоди із минулим контрактом, доволі оптимістична впевненість.
Та навіть, якщо у рік з цехів ХКБМ буде виїжджати по 100 БТР-4, то для бодай мінімального масового насичення ЗСУ знадобиться 5 років. Тобто наше військо отримає БТР-4 приблизно ж тоді, як і російська армія - "Бумеранг". А на повне переозброєння всього війська знадобиться 10 років.
І, як це не прикро, але російський БТР зроблений за сучасними тенденціями, а БТР-4 накреслювали ще у 2000-х роках, з огляду на тодішнє бачення конфліктів та викликів поля бою.
У цьому випадку не потрібно проводити "дуельне" порівняння, аналізуючи двигуни, вагу та калібри зброї. Просто концепція нового російського БТР більше відповідає вимогам сьогодення, забезпечуючи кращий захист бійців як на "відкритому" полі бою, так і у випадку потрапляння на фугас чи у засідку.
Звісно, цю ситуацію прекрасно розуміють у Міноборони України. Як стало відомо Defense Express з власних джерел, зараз у державну програму розвитку Збройних Сил закладено розробка нового БТР, точніше, універсальної колісної платформи, умовного БТР-5. В ньому мають знайти відображення всі сучасні тенденції розвитку колісної бронетехніки, реальний бойовий досвід та технологічні можливості українського ОПК.
Але поки його розробляють, а це в реаліях сьогодення 5-10 років, то потреба українського війська у колісних бронемашинах буде задовольняти саме БТР-4.
При цьому про можливість збирання цієї машини на інших "майданчиках", окрім ХКБМ, мова не йде. Як приклад - на Заводі ім.Малишева. Хоча таке рішення дозволило б збільшити обсяги виробництва бронетранспортерів у рази. Також не розглядається варіант із початком виробництва платформи "Отаман" на інших підприємствах.
В цих умовах залишається варіант всіма силами модернізувати БТР-4 до рівня умовного БТР-4М1+ шляхом посилення підвіски, зміни лобової частини на більш раціональну, а також встановленням сучасних прицільних станцій та панорамних прицілів. Тобто вже зараз реалізувати весь потенціал модернізації наявної платформи.
Але, на жаль, навіть таке рішення лише частково відповідає сьогоднішним та майбутнім загрозам з боку РФ та швидких змін вимог до БТР на полі бою.
Читайте також: БМ "Оплот" проти VT4: в Таїланді провели порівняльні стрільби (відео)
