Нагадаю, що на початку року наша агенція написала про те, що приватне підприємство "Лозовський ковальско-механічний завод" поставило на Харківське конструкторське бюро машинобудування (ХКБМ), яке відповідальне за виконання контракту перед Міноборони, нові корпуси для виготовлення БТР-4.
Але оті нові корпуси мали чітко виражені ознаки браку. Це неякісне зварювання, "непровар" броні – тобто, пустоти під тонким шаром металу, які можуть бути легко пробиті ворожими кулями. І також тріщини, які ховались під фарбою. Проте на непровареній і потрісканій броні стояло клеймо військового представництва Міністерства оборони, що гарантувало - з цими корпусами все гаразд.
Читайте також: ХКБМ відвантажило чергові чотири нових БТР-4 для ЗСУ
Звісно, потім була низка заяв, контрматеріалів і тверджень, що, мовляв, все, що ми написали - це не так.
Що стан корпусів - це технічне питання, які вже вирішено у стосунках між ХКБМ та "Лозовським ковальско-механічним заводом".
І що оті корпуси з тріщинами БТР-4 кулями не пробиваються – задля цього був організовані показові стрільби для журналістів.
Втім, керівництво військової прийомки, що відповідало за Харківський "бронекластер" і яке казало, що з корпусами все "ок", згодом таки було таки змінено. Після того, як змінилось керівництво і Міноборони.
А далі були лише повідомлення концерну "Укроборонпром" про передачу партій бронетранспортерів до Збройних сил. Отже, все добре?
"Нужна одна победа, мы за ценой не постоим"
Керівництво концерну "Укроборонпром" поставило перед Харківським конструкторським бюро машинобудування, яке відповідальне за виконання контракту перед Міноборони, завдання здобути перемогу і виконати цей контракт за буду-яку ціну.
Наприкінці 2019 р. генеральний директор ДК "Укроборонпром" Айварас Абромавичус заявив, що спільно з Міноборони та за підтримки уряду, нарешті, розблокувано контракт під державні гарантії на постачання 45 БТР-4 для Збройних сил.
І що конструкторське бюро, що перебувало на межі банкрутства, врятовано титанічними зусиллями нової команди концерну. Також було заявлено, що усі БТР-4 виготовлятимуть з української броні марки "71". Варіанти виготовлення корпусів БТР-4 з імпортної броні, що дозволяло розгорнути виробництво корпусів на державних підприємствах "Укроборонпрому", були відкинуті.
Ахілесова п’ята технологічного ланцюжка у створенні нових бронетранспортерів – залежність ХКБМ від монопольного виробництва корпусів БТР-4 на "Лозовському ковальско-механічному заводі".
Лозова вкотре гарантувала, що план з постачанням корпусів на ХКБМ зриватись не буде. Але щось знову пішло не так...
Обробляти та загартовувати броні марки "71", робити складові чи корпуси з цієї броні може лише це приватне підприємство. Воно належить колишньому народному депутату та впливовому бізнесмену Анатолію Гіршфельду.
Подейкують, що Генеральний директор ДК "Укроборонпром" Айварас Абромавичус одразу після оголошення про новий етап у виконанні контракту під держгарантії мав зустрічі з власником ЛКМЗ. Невідомо, про що йшлося на тих зустрічах. Оберу найкращу версію – домогтися від Гіршфельда обіцянок, що Лозова гарантує, що план з постачанням корпусів на ХКБМ зриватись не буде.
Тим більше, що ХКБМ пішло на усі поступки Лозовій. ЛКМЗ підняв вартість своїх послуг на виготовлення корпусу одного БТР на 56% - з 2,1 млн. до 3,2 млн. А "Укроборонпром" через ХКБМ перерахував кошти на Лозову на виготовлення корпусів БТР-4 з урахуванням збільшеної ціни на корпуси та комплектуючі.
ЛКМЗ підняв вартість своїх послуг на виготовлення корпусу одного БТР на 56% - з 2,1 млн. до 3,2 млн.
При цьому для ХКБМ за контрактом від 28.12. 2016 р. ціна за один БТР-4 залишилась незмінною 33 млн 600 тис. Тож законний прибуток на кожному БТР для ХКБМ був урізаний десь з 5 до 3 млн. грн. На користь ЛКМЗ.
Знову "что-то пошло не так"
Темп поставок, що очікували на ХКБМ від Лозової – 4 корпуси бронетранспортерів на місяць, включно з мостами, редукторами тощо. Обіцянки – обіцянками, але з якогось періоду щось знову пішло не так.
Корпуси, які находили з Лозової, скоріш нагадували залізні напівфабрикати, які ще треба було "допиливать напильником" із колосальною втратою часу. Аби нарешті можна було встановити вузли та агрегати збиральними командами ХКБМ.
Тож згодом, аби менше переробляти за Лозовою, на ХКБМ навіть зголосилось на те, щоб отримувати від Лозової вже не корпуси, а загартовані бронекомплекти, з яких вже власними силами зварювати корпуси.
Але й це, здається, не рятувало....
Аби не порушувати оновлений графік, що передбачав поставку БТР-4 для Збройних сил, вдались до екстраординарного кроку. А саме: на ХКБМ знаходились вузли, двигуни, комплектуючі та корпуси для БТР-4, що раніш були замовленні та виготовленні для іншого контракту. На постачання 10 БТР-4 для Національної гвардії.
На відміну від контракту в інтересах Збройних сил, "гвардійське" замовлення було не під державні гарантії. Тож відповідальність за зрив контракту на постачання БТР-4 до НГУ виглядала менш суровою, аніж контракт для ЗСУ, який має бути виконаний "за будь-яку ціну".
За нашою інформацією, з запасу для виготовлення 10 гвардійських БТР-4 на армію було "перекинуто" все, що дозволило закрити дірку на 8 бронетранспортерів в рамках контракту для ЗСУ.
Ці 8 БТР – вже у складі тих партій, про передачу яких громадськості відзвітував "Укроборонпром". А Нацгвардії ХКБМ пообіцяло, що свої БТР-4 вони отримають до кінця року. Але справа зі зривом поставок "гвардійських" бронетранспортерів вже розслідується.
Станом на 30 червня ХКБМ виготовило та відвантажило Збройним силам тридцять сім БТР-4Е з сорока п’яти. Керівник ХКБМ Яків Мормило у липні листом поінформував «Укроборонпром», що:
"На теперішній час постачання виробів здійснюється без порушення графіку. Виробництво бронетранспортерів, окрім корпусів, забезпечено комплектуючими у штатному режимі.
"Напівфабрикати" корпусів, що потребують значних зусиль для їх доведення до відповідних креслень, є в наявності на нашому підприємстві по 42-й виріб включно…
За інформацією, отриманою у телефонному режимі з ТОВ «ЛКМЗ», комплекти для виготовлення корпусів "серпневої" партії мають наступну ступінь готовності: 1-й – 95% готовності; 2-й – 85% готовності; 3-й – 80% готовності.
У разі їх поставки до середини липня (не зважаючи на суттєві зриви графіку їх постачань з боку "ЛКМЗ") ДП ХКБМ прикладе усіх зусиль для виконання своїх зобов’язань за державним контрактом у встановлені терміни".
Напівфабрикати" корпусів, що потребують значних зусиль для їх доведення до відповідних креслень, є в наявності на нашому підприємстві по 42-й виріб включно…
"А что, блин, если нет?"
Два тижні тому на ХКБМ були завезені корпуси до БТР-4, які раніше були виготовлені на Житомирському бронетанковому заводу. Таких корпусів 4. Вони були виготовлені з фінської та бельгійської броні.
Ці корпуси раніш були відстріляні, були пробоїни у місцях зварювання – по зварювальним швам. Що свідчило про порушення технології зварювання, бо сама броня не пробивалась. Ці відстріли проводились у 2018 р. – під час чергових порівнянь бронестійкості корпусів, що були виготовлені з броні трьох різних марок – бельгійської, фінської та української.
Імпортна броня може постачатися у загартованому стані, що не потребує участі Лозової у технологічному ланцюжку.
Проте закордонна броня вимагає більш жорсткого дотримання технологій при зварюванні.
Виробничі потужності з виготовлення корпусів до БТР-4 з імпортної броні планувалось розгорнути на Житомирському бронетанковому заводі, на Заводі ім. Малишева та на ХКБМ. Загальна кількість виготовлених корпусів на місяць мала зрости щонайменше до 15. У порівнянні з 4 корпусами від Лозової.
БТР-4, виготовлені на ХКБМ з вітчизняної 71-ї броні, тоді, до речі, також були пробиті у місцях зварювання. Після чого було ухвалено рішення на корпусах БТР-4 з 71-ї броні робити додаткові бронепідкладки за швами з середини. А корпуси БТР-4 з імпортної броні взагалі не виготовляти…
За шість років жодна імпортна броня на БТР-4 – ні бельгійська, ні польська, ні фінська – так і не прижилась...
Тож за шість років жодна імпортна броня на БТР-4 – ні бельгійська, ні польська, ні фінська – так і не прижилась.
Чому? Мені казали: "Ти знаєш, кожен корпус БТР-4, виготовлений на Лозовій з 71-ї броні – це "дійна корова". Вона дає "молоко" всім, її не можна чіпати".
Втім, це було до того, як змінилося керівництво Міноборони та військового представництва.
Тож спроба ще раз перевірити корпуси, виготовлені з фінської та бельгійської броні, як я розумію, була в інтересах як ХКБМ, так і Міноборони. Проте один з корпусів був пробитий у зоні за колісними арками.
Думаю, це відкладе рішенні про використання саме цих корпусів (як страховочний варіант у разі можливого "кидка" з боку "ЛКМЗ") для виготовлення БТР-4 – чи то для ЗСУ, чи то для Нацгвардії.
Але це не означає, що найближчим часом не постане питання про виготовлення нових корпусів БТР-4 вже з імпортної броні. Щоправда, чиїми силами та потужностями? На тому ж заводі ім. Малишева, куди ХКБМ звернулось за допомогою у виготовлені корпусів БТР-4, виставили ціну більшу, аніж навіть ЛКМЗ. От точно - "мы за ценой не постоим"…
Будемо стріляти чи й так згодиться?
До речі, про обстріли корпусів. Відтоді, як "Укроборонпром" провів демоверсію обстрілу тих горезвісних корпусів, чи, точніше – одного корпусу з тріщинами від Лозової, жодного обстрілу нововиготовлених корпусів не відбувалось.
Чому кажу про демоверсію обстрілів? Той зварювальний шов на БТР-4, на якому були помічені тріщини чи "непровари", йде від передньої "щоки" бронетранспортера до бокової проекції.
Ця зона, якщо не помиляюся, має перевірятися на бронестійкість обстрілом бронебійних куль калібром 12,7. Проте перед камерами журналістів обмежились обстрілами лише кулями 7,62 мм. Їх зварювальний шов витримав. Звісно, так надійніше. Але для кого?
По вимогам, на обстріл кулями має перевірятись один корпус з партії. Вже було декілька передач нових БТР-4 Збройним силам. Чи вважати кожну з них партією, яка потребує обстрілу? Тоді чому ці випробування не проводились для жодного з переданих БТР?
Якщо партія – це всі 45 БТР-4, то чи не станеться так, що для оцінки бронестійкості будуть взяті висновки з обстрілами отого єдиного «рекламного» корпусу кулями 7,62 - як апогей підтвердження міцності?
Проміжний епілог
Отже, виконання контракту на постачання БТР-4 до ЗСУ не розв’язало системні проблеми у виготовленні бронетехніки.
Керівництво концерну "Укроборонпром" орієнтовне лише на досягнення тактичної перемоги. І це жодним чином не стосується виводу з кризи бронетанкового виробництва.
Розшивання вузьких місць у виробництві БТР-4 не відбулося. Нова кооперація з мінімізації ризику зриву контракту з боку Лозової не складена.
З нинішніми темпами виробництва – у кращому разі по 50 БТР-4 на рік, – на задоволення потреб армії потрібно буде двадцять років. При цьому БТР-3 не виготовляється взагалі. Тож на поставку бронетехніки до армії все більше орієнтовні приватні виробники.
Ситуація на самому ХКБМ залишається складною.
З конструкторського бюро підприємство все більше перетворюється на звичайне збиральне виробництво Виробників на ХКБМ вже більше, ніж конструкторів – десь 450 на 350. Зарплата у кращих – десь від 12 тис грн. Виробники годують конструкторів. Щоб наповнити фонд заробітної плати – треба робити хоча б чотири БТР-4 на місяць.
У разі касового розриву ХКБМ знову постане перед новою хвилею скорочення - насамперед конструкторського персоналу.
Це підриває потенціал майбутніх проектів – як для армії, так і для інозамовників. Оновлення "Дозору" та "Фертіна" - давно на паузі, модернізація Т-64 та імпортозаміщення по "Оплоту" - у форматі вічного довгобуду.
На передачу Збройним Силам крайньої партії БТР-4 до Харкова має приїхати Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський. Це суттєво піднімає градус напруженості щодо вчасного завершення контракту.
Думаю, що поруч з Президентом у Харкові вже будуть люди, як допоможуть вірно розставити крапки над "і". Бо окрім діджиталізації, трансформації та комунікації головним завданням "Укроборонпрому" є переозброєння армії.
Хоча, здається, найбільше, чого зараз боїться керівництво "Укроборонпрому" - це ще одного замовлення на виготовлення БТР-4 для Збройних сил.
Читайте також: Новые БТР-4 и корпуса: не трещины, а "дефекты". Так ли?
