При створенні сучасних колісних броньованих бойових машин в основі лежать вимоги військових, які орієнтуються на власні потреби з огляду на риси сьогоднішніх та завтрашніх збройних конфліктів та бойових дій.
Дивлячись у майбутнє, військові, втім, озираються і в минуле – аби виконати роботу над помилками й мати ту зброю та військову техніку, яка дійсно буде потрібна на полі бою. Але якщо військові не можуть визначатись, що їм потрібно. Тоді як бути?
Читайте також: Козак-2М1 від НВО "Практика": бронеавтомобіль прийнято на озброєння ЗСУ
Задля прикладу – історія з бойовою модульно платформою "Отаман". Це – перший реалізований в Україні ходовий макет з колісною формулою 6х6, про особливості конструкції та ходові можливості якого ми зробили декілька сюжетів та матеріалів.
Але є ще декілька цікавих сторонок, які вже прочитали передплатити нашого журналу. Тож тепер про лабіринт, у який несподівано потрапив наш «Отаман» - вже публічно.
Етап перший: «Звісна річ, треба!»
Проєкт "Отаман" розроблявся на підставі Спільного рішення між підприємством НВО "Практика" та Міністерством оборони України, яке було підписане у 2019 році.
Цей документ був наслідком наради представників Військово-морських сил (зокрема командування морської піхоти України), Департаменту військово-технічної політики, розвитку ОВТ, ЦНДІ ОВТ і самого підприємства «Практика» щодо створення лінійки уніфікованих броньованих колісних машин "Отаман".
У ході наради було вирішено, що Командування морської піхоти має сформувати та надати для опрацювання до ЦНДІ ОВТ тактико-технічне завдання на командно-штабну машину з колісною формулою 6х6, а також ТТЗ на машину в модифікації бронетранспортер з колісною формулою 8х8 на решту модифікацій бойових машин на базі шасі "Отаман" з колісною формулою 6х6 та 8х8.
Тут слід пояснити. Конструкція "Отаману" є модульною і шляхом додавання однієї вісі дозволяє виготовляти бронемашини 8х8 з огляду на уніфікованість вузлів підвіски.
При цьому зберігається значна конкурентна перевага такої платформи в порівнянні з іншими бронетранспортерами, що розроблені в Україні (наприклад, БТР-3 і БТР-4). Максимальне навантаження на одну вісь у конструкції "Отамана" становить 9 тонн.
Це означає, що максимальна маса «Отаману» 6х6 може бути 27 тонн. А бойової машини "Отаман" 8х8 аж 36 тонн. Це дає значний запас для конструкторів чи військових, якщо буде вимога або суттєво посилити рівень бронезахисту, або встановити на платформу важке устаткування, або нову систему озброєнь. "Отаман" у поєднанні з правильно підібраними колесами витримає все – без пониження ходових властивостей. Іншим це буде не під силу.
Зокрема, саме через обмеження по масі конструкції того ж БТР-4 не вдалося реалізувати проєкт, який пропонувало КБ "Південне". Йшлося про встановлення на платформу БТР-4 автоматизованої гармати від компанії Rheinmetall, яка повинна була здійснювати боротьбу з безпілотними літальними апаратами. Але вона виявилась заважкою для БТР-4.
Проте повернемось до "Отаману". Після підписання Спільного рішення, яке було датоване 5 червня 2019 року, НВО "Практика" власним коштом почала виготовлення дослідного зразка, аби пришвидшити процес створення нової машини.
Також були безсумнівні сподівання, що так само будуть поспішати й військові, які мали надати оперативно-тактичні вимоги, на базі яких буде сформульоване тактико-технічне завдання.
Саме вимогам цього завдання і має відповідати нова машина. І саме тут на НВО "Практика" чекала несподіванка. Обіцяні документи з боку МО, ГШ та морської піхоти все не надходили. Час спливав. Вже навіть прототип машини був зроблений, а ОТВ та ТТЗ на платформу 6х6 так і не було.
Етап другий: «Не дуже треба»
Тож у жовтні 2019 року керівництво НВО "Практика" вимушене було звернутись за роз’ясненнями до тодішнього начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України Руслана Хомчака.
У листі стверджувалось, що «відповідно до Спільного рішення підприємство "Практика" приступило до виконання дослідно-конструкторської роботи з розробки нового бронетранспортера колісної формули 6х6.
Діючий масогабаритний макет майбутнього бронетранспортера був продемонстрований під час проведення міжнародної спеціалізованої виставки "Зброя та безпека – 2019".
З цим зразком ознайомилось керівництво держави, всі зацікавлені представники силових міністерств і відомств, інші відповідальні особи.
Разом з тим, завершити розробку робочої конструкторської документації на цей зразок компанія «Практика» не має можливості через відсутність затвердженого тактико-технічного завдання на цю машину та інші машини».
Після цього, вже у 2020 році, відбулася ще одна нарада, знову ж за участю представників Міноборони, Генштабу, а також морської піхоти. На ній обговорювався стан розробки оперативно-тактичних вимог в інтересах морської піхоти до спеціалізованих машин на базі 6х6, а також до машин з колісною формулою 8х8.
Якщо казати коротко, то було заявлено про недоцільність використання платформ 6х6 як колісної бази для спеціалізованих машин.
І було запропоновано розглянути можливість використання для зазначених машин колісної формули 8х8, аби забезпечити уніфікацію броньованих колісних машин, які буде використовувати морська піхота. Тож командування морської піхоти має завершити відпрацювання проєкту оперативно-тактичних вимог до машин лише з колісною формулою 8х8.
Виїзд на роздоріжжя
Отже, історія заходить на нове коло. Це означає, що «Практика» має швиденько «перевзутися» і бути готовою до того, щоб робити новий макет «Отамана» 8х8. І, відповідно, знайти для цього значний шматок грошей. Чи буде цим займатися «Практика»? Чесно кажучи, не певен. Скоріш за все, буде доводити свій зразок 6х6 з прицілом на експорт, але без використання цієї машини у власній армії шанси продажу розробки іноземному замовнику зменшуються.
Чи не поспішила «Практика», створивши новий проєкт "Отамана" 6х6? А це з якого боку дивитись. Давайте одразу з лінії фронту.
З огляду на досвід протистояння з Росією, саме завдяки ініціативним розробкам і діям насамперед приватних компаній в Збройні сили та Національну гвардію почали надходити вкрай потрібні безпілотні апарати, засоби індивідуального захисту, снайперська зброя, бронетехніка.
Саме пропозиції формували попит, особливо в умовах, коли армії було потрібно все і більше. І це було правильно. Роби, бо це потрібно. Невже ситуація зараз стала набагато кращою? Тоді давайте подивимось, з яким темпом надходять в Збройні сили БТР-4 та БТР-3. Ну, з таким, що потреби армії будуть задоволені років так через 10.
При цьому НВО «Практика» за весь час виконання державного оборонного замовлення в інтересах Збройних сил та інших силових структур України жодного разу не зірвало плани постачання замовленої техніки. На відміну від тих підприємств, які виготовляють БТР-3 та БТР-4. Думаю, і "Отамани" морпіхи б отримали вчасно…
І головне. Під час створення нових зразків техніки Міністерство оборони й Генеральний штаб мають нарешті вийти на відповідальний і прозорий формат взаємодії з державними та приватними виробниками.
Мета - досягнення швидких, потрібних і конкурентних результатів. Бо звичне блукання паперовими лабіринтами породжує лише розчарування та недовіру. На такому підґрунті ні наша армія, ні оборонна промисловість сильнішими не стануть. Приклад "Отамана" може це і підтвердити, і спростувати. Бо саме зараз "Отаман" виїхав на роздоріжжя. І куди йому далі?
Читайте також: "Козак-5" від "Практики" - легкий бронеавтомобіль для важких завдань
