Прес-офіцери Збройних Сил України за останні декілька днів розповідали про епізоди бойової підготовки, наприклад, бійців десантно-штурмових військ або ж воїнів протитанкової артилерії.
І одна із деталей у цих повідомленнях, які впали у вічі автору цього тексту – наварені протикумулятивні решітки для посилення захисту бронетранспортерів або ж тягачів МТ-ЛБ.
Читайте також: Українські "Мста-С" вперше за рік вийшли на стрільби: що зараз із цими САУ
Наприклад, АрміяInform 12 серпня цього року розповідала про те, що на Рівненському загальновійськовому полігоні пройшли тренування розрахунків протитанкових гармат МТ-12 "Рапіра", які зокрема вчились знищувати російські танки Т-72.
І під час цих навчань "засвітився" тягач МТ-ЛБ із навареними протикумулятивними решітками.
Або ж, прес-служба Генерального штабу ЗСУ розповідала, що на одному із полігонів відбулись заняття бійців десантно-штурмових військ, відпрацьовували тактичні дії у складі розрахунків ПКМ в різних умовах бою на пересіченій місцевості.
Повідомлення було без чітких вказівок місця проведення занять та назви підрозділу, зате там "засвітився" ось такий БТР із навареними решітками для посилення бронезахисту.
Здавалось би, нічого такого нема у цих наварених решітках. Тим більш, що подібне не тільки українська армія практикує.
Наприклад, Defense Express розповідав, що DGA – французький департамент оборонних закупівель веде зараз тривалі випробування бронеавтомобіля Jaguar, 21 таку бронемашину армія Франції має отримати в 2021 році. І під час одного із епізодів випробувань на тести виїхав екземпляр Jaguar із протикумулятивною решіткою. Ініціатором доробки стала стала компанія-виробник Nexter.
Або ж – Defense Express розповідав, що турецька оборонна компанія FNSS успішно провела та завершила увесь цикл випробувань спеціалізованого бронеавтомобіля PARS IV, призначеного в першу чергу для оснащення Сил спеціальних операцій країни.
На фінальні випробування цей бронеавтомобіль виїхав також із навареною протикумулятивною решіткою, нехай – своєрідної конструкції.
Але є й іншого роду взірці. Наприклад, ми розповідали про те, що бундесвер уклав контракт вартістю 250 мільйонів євро із концерном Rheinmetall на оснащення системою активного захисту Strike Shield своїх бронемашин Fuchs, які стоять в строю ще з 1979 року.
Україна могла б піти аналогічним чином. Тобто – оснастити системами активного захисту свої легкі бронемашини, які використовуються в стройових частинах, опираючись на німецький досвід.
Ну і також – на досвід модернізації турецьких танків М60, для якої використовувався комплекс активного захисту Pulat - ліцензійна копія української системи "Заслін-Л". Тут нюанс в тому, що постановка КАЗ на бойову техніку, що служить теж чотири десятки років, буквально дала "нове життя" тим же турецьким М60.
Читайте також: ЗСУ демонстративно відпрацьовують доставку САУ "Піон" ближче до лінії фронту
