xcounter
#

"Війна міст" як це було під час Ірано-Іракської війни, чи була раніше, до чого призвела та чи доречна аналогія

3898
Результат російського обстрілу Києва 02 січня 2024 року
Результат російського обстрілу Києва 02 січня 2024 року

Стратегія знищення цивільного населення далекобійними ударами з'явилась ще у 1921 році, але окрім самої стратегії необхідно пам'ятати про кількість засобів, які необхідні для її реалізації

У будь-якій війні цілком логічно й навіть доречно намагатися знайти аналогії з попередніми, й хоча жодна війна не схожа на іншу у всіх деталях, але сама війна ніколи не змінюється - "war never changes".

Й на фоні постійних ударів РФ по містах України, при цьому мова йде просто по намір завдати удар саме по місту, з використанням озброєння, яке нездатне на точний удар, як, наприклад, зенітні ракети від С-300 чи С-400, доволі багатьом згадується так звана "Війна міст" під час Ірано-Іракської війни 1980-1988 року.

Читайте також: РФ "згадала" про $300 млн контракт з Індією на Ка-28, який уклали 8 років тому
війна міст
Результат удару Іраку по Тегерану, 17 квітня 1988 року

При цьому "Війна міст" не розпочалась одразу, а стартувала лише у лютому 1984 року (хоча перші запуски балістичних ракет Р-17,"Скад", по іранськім містам відбулись ще у 1982 році), але саме тоді війна на землі остаточно зайшла у глухий кут й одразу після удару Ірак запропонував підписати перемир'я.

4 лютого 1984 році іракські повітряні сили почали 15-дену операцію з ударами по 11 іранським прикордонним містам здебільшого з використанням авіації, але також здійснювались пуски балістичних ракет. У відповідь Іран, але значно меншими силами авіацією атакував іракські міста.

У березні Ірак продовжив використовувати авіацію, зокрема й радянські Ту-22 для далекобійних ударів, зокрема по Тегерану, але після втрати частини бомбардувальників припинив цю практику. Й згодом почав активно використовувати МиГ-25, які несли чотири ФАБ-500, які завдяки значній швидкості та висоті польоту могли безкарно бомбити іранські міста включно з Тегераном. Паралельно Ірак використовував й балістичні ракети.

МиГ-25
МиГ-25

Головною метою ударів було саме завдання максимальних втрат цивільному населенню. Й доволі часто виділяють декілька окремих іракських кампаній з ударами. Згадану у лютому 1984 році. У березні-квітні 1985 року - відповідь на малорезультативний наземний наступ Ірану під час операції "Бадр". У січні-квітні 1987 року - відповідь на операцію "Кербела-5" з просуванням іранських сил у районі Басри. А також у січні-лютому 1988 року на фоні повного чергового завершення наступального ресурсу.

Кожна така кампанія Іраку викликала аналогічні дії Ірану, а завершенням "Війни міст" вважається 20 квітня 1988 року з причини вичерпання в обох сторін запасу ракет. Після цього Ірак зміг провести декілька успішних наступальних операцій на землі, й змусити Іран відвести війська з іракського Курдистану, а у серпні було укладене перемир'я.

Водночас самі бомбардування міст з обох сторін навряд чи мали величезний вплив на бойові дії, й значно більший вплив мала "війна танкерів", яка підірвала економіку обох країн, а також ізоляція Ірану на міжнародній арені.

Аналогічною "війну міст" цілком можливо назвати й удари Третього Рейху по містах Великої Британії, й відповідь союзників по вже німецьких містам стратегічними бомбардуваннями. Й все це спирається на теоретичну роботу італійського генерала Джуліо Дуе "Перевага у повітрі" 1921 року, за якою дистанційне знищення цивільної інфраструктури деморалізує противника, підірве тил та призведе до його поразки зокрема шляхом пригнічення населення.

Джуліо Дуе
Джуліо Дуе

Саме з цієї точки зору у 1940 році гітлерівська Німеччина розпочала операцію з бомбардуванням Великої Британії, яка в історію увійшла під назвою Blitz. Вона тривала з вересня 1940 по квітень 1941 року, під час якої було скинуто близько 40 600 тонн бомб.

У відповідь, через два роки союзники розпочали дійсно стратегічні бомбардування Німеччини, а вони вже дійсно мали значний вплив на перебіг війни. Але для цього з 1943 по 1945 рік на Німеччину було скинуто загалом 1 496 372 тонн бомб, тобто майже у 37 разів більше.

бомбардування німеччини

Якщо переводити це у бойові частини крилатих ракет, які РФ використовує найбільше, то за аналогією з німецькими ударами це буде 101,5 тисячі крилатих ракет з 400-кг бойовою частиною, а у випадку союзників - 3,7 млн російських крилатих ракет. Звісно є питання точності бомбардування вільнопадаючими бомбами та крилатими ракетами, але все одно цифри більш ніж ілюстративні за будь-якого реалістичного коефіцієнта.

Головна проблема у порівнянні "війни міст" - ані ірано-іракська "війна міст", ані досвід Другої світової не корелюється з поточними реаліями в Україні через асиметричність можливостей. Бо у розпорядженні ЗСУ немає далекобійних засобів ураження.

Але вони потроху з'являються й лише це дозволить зробити війну для громадян РФ значно ближчою і саме це цілком може бути одним з багатьох шляхів наближення до Перемоги, про що писалось Головнокомандувачем ЗСУ ще у вересні 2022 року.

Читайте також: Якою ракетою ворог вгатив по селу Петропавловка у Воронезькій області й чому так сталось