Авторитетний британський аналітичний International Institute for Strategic Studies опублікував аналіз можливостей країн європейського сегмента НАТО розгорнути свої війська в Україні для стримування агресії РФ. Такий сценарій залишається активним на тлі "коаліції охочих" з формуванням так званих "сил стримування", бо це не буде "миротворча місія".
У своєму аналізі IISS вийшов з трьох варіантів розгортання таких сил. Перший - невеликі сили розміром близько 10 тисяч осіб, зібрані навколо однією бригади, але з додатковим авіаційним та морським компонентом. Другий - середній масштаб сил зібраних на основі дивізії із загальною чисельністю контингенту у 25 тисяч. Третій - великі сили на основі корпусу, загалом 60-100 тисяч осіб. Щодо управління цим контингентом, будь-якого розміру, пропонується використати наявні структури, зокрема командування Франко-британських об'єднаних експедиційних сил (CJEF)
Читайте також: Італія дала ЗСУ понад 100 артсистем та багато чого іншого, але чи займається вона при цьому власним ОПК
Розмір цих сил звісно прямо впливає на їх бойові можливості та взагалі роль, яка їм може бути відведена. Наприклад, найбільший контингент зі 60-100 тисяч осіб зможе відбити ряд атак РФ з різних напрямів. Водночас угрупування на основі дивізії буде здатне відповісти на загрозу лише з одного напряму. А от найменші на основі бригади матимуть більш формальне значення.
Як приклад розгортання контингенту корпусного рівня, який визначений IISS максимальним теоретично можливим, наведено операцію сил НАТО у Боснії та Герцеговині 1995-1996 років, де було розгорнуто 60-тисячний контингент. Попри те, що це відбувалось на базі 20-тисячного миротворчого контингенту ООН та їх вже розгорнутого у країні логістичного базису, це зайняло понад місяця.
Але огляд сил європейських країн для такої операції без участі США, або навіть з їх мінімалістичною участю, розглядається як доволі малоймовірний. Зокрема зібрати повноцінні сили на основі корпусу заважає брак далекобійних ракетних систем, вертольотів, сил розвідки (всіх видів) та РЕБ, інженерних бригад та систем ППО. У повітрі при довгостроковій місії в якій братиме участь близько 200 винищувачів почне відчуватись брак повітряних паливозаправників та літаків ДРЛВ. Аналогічна ситуація і з браком сил на морі.
У таблиці нижче порівняння необхідних сил для кожного сценарію з наявними ресурсами:
З огляду на них варіант з 25-тисячним контингентом розглядається більш реалістичним. Але й він може зустрітися з браком протиповітряної та протиракетної оборони, інженерних сил, а також засобами протидії російським системам ППО. Такий варіант означає наявність повітряної компоненти з близько 100 винищувачів та можливістю тримати у морі до шести боєздатних бойових кораблів - ракетних есмінців та фрегатів.
Розгортання сил на основі лише однієї дивізії також потребуватимуть значного часу та активного залучення цивільної інфраструктури, включно з одеським портом. Такі сили потребуватимуть доволі широкої коаліції для того, щоб не стати важким тягарем для незначної кількості країн.
Найменші сили на основі бригади зможе сформувати незначна кількість країн. Навіть за такого сценарію, при розміщенні авіаційної компоненти в Україні, це дозволить здійснювати повітряне патрулювання силами 36 винищувачів, а також тримати у Чорному морі боєздатний бойовий корабель. Такі сили не зможуть протистояти російському вторгненню, більше того, їх функціонування вже буде залежати від допомоги з боку Сил оборони України.
З боку ж Defense Express на основі наведеної таблиці також можемо "сконструювати" варіант, коли країни європейського сегмента НАТО використають свій максимум з наявних можливостей. Зокрема виходить, що цілком реальне компактне розгортання однієї дивізії в Україні з опорою на тісну взаємодію з ЗСУ. Як і розгортання повітряної компоненти з 200 винищувачів за умови базуванням літаків ДРЛВ та повітряних танкерів на території Польщі та Румунії. Зрештою в IISS чомусь розглядають іноземний контингент виключно як автономну одиницю, що може певним чином сковувати простір аналізу.
Але головним питанням дій таких "сил стримування" залишається узгодження того, яка буде реакція цих сил на агресію з боку РФ. Бо вони з великою долею вірогідності зустрінуться з російськими атаками різного рівня, як гібридними, так і провокативними так і повноцінними.
Читайте також: Як США у квітні 2022 року доволі дивно відмовились від нових пусків ракет ASAT, хоча такі ж мають РФ, Китай та Індія
