Якщо виходити із публічно доступної інформації, то за час повномасштабної війни РФ проти нашої країни Італія для ЗСУ поставила значну кількість озброєння та боєприпасів, зокрема мінімум шість САУ PzH 2000, близько 100 САУ M109L та неназвану кількість саморухомих 155-мм гаубиць FH70, не рахуючи боєприпасів та переданих засобів протиповітряної оборони.
На цьому тлі доволі показовою є публікація від видання The Conversation по темі, як Італія зміцнює свій оборонно-промисловий комплекс на тлі того, що офіційний Рим постійно декларує свою підтримку Україні.
Читайте також: Пентагон попередив про ядерний союз РФ та Китаю та зробив вкрай песимістичний прогноз
Доволі показово, що у цій публікації окремо окреслюється, що мовляв пряма оборонна допомога Україні дає час та можливість Італії зміцнити свій ОПК, і для ілюстрації цієї тези наводяться наступні приклади.
На тлі поведінки Ілона Маска, яка викликала сумніви в надійності роботи Starlink зокрема в Європі, італійська оборонна компанія Leonardo оголосила план вивести на орбіту 18 супутників телекомунікаційного призначення та веде перемовини з Airbus про організацію спільного виробництва супутників оборонного призначення.
Крім того, та сама Leonardo домовилась із турецькою Baykar Defense про організацію спільного виробництва безпілотників, та з німецьким концерном Rheinmetall – про спільне виробництво танків KF51 та БМП KF41 Lynx.
Ну а в свою чергу, італійський кораблебудівний гігант Fincantieri веде перемовини про можливе об’єднання із німецьким кораблебудівним конгломератом Thyssen Krupp Marine Systems.
При цьому підкреслюється, що в самій Італії "активізувались дискусії про ядерне стримування" на тлі того, що США можуть забрати свою тактичну ядерну зброю із баз у Європі. І паралельно - італійські праві політики активізували критику безпекових ініціатив Франції, що виглядає доволі специфічно на тлі взятого курсу на інтеграцію італійської оборонної промисловості з німецькою.
Але на цьому місці від Defense Express хочемо наголосити ось на чому. Вище ми бачимо картину, в рамках якої гравці італійського ОПК щедро заявляють про власні плани спільного виробництва з іншими гравцями європейського оборонного ринку, однак ці домовленості були укладені лише протягом 2024 року.
При цьому всьому італійські політики не демонструють бажання хоча би демонструвати одностайність зі своїми колегами в інших країнах Європи по темі питань загальноєвропейської безпеки.
Із чого в свою чергу випливає, що поки триває повномасштабна війна РФ проти України, в самій Європі м’яко кажучи не поспішають раціонально використати наявний час для зміцнення власного оборонного сектора.
Читайте також: Яку зброю поставить Швеція на 1,6 млрд доларів з несподіваним натяком на Gripen чи Saab 340 AEW&C
