Сирія часів режиму Асада мала в своєму розпорядженні вагомий ракетний арсенал, до складу якого входили зокрема "клони" ракет сімейства "Скад" від Північної Кореї з дальністю пуску до 500 кілометрів та 700 кілометрів.
До 2011 року ракетний арсенал Сирії був одним із найпотужніших в регіоні, однак за понад 10 років громадянської війни режим Асада відстріляв 90% свого ракетного запасу, а деякі "залишки" по запасам ракет та можливостям виробництва уразив Ізраїль. Тим не менш, питання долі ракетного арсеналу Сирії досі лишається тривожним, про що йдеться в новій публікації Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).
Читайте також: Саудівська Аравія не просто має таємничо придбані ракети DF-3 та DF-21, але й будує під них секретні підземні бази
Як окреслює дослідник IISS Фабіан Хінц, Сирія часів правління Асадів почала накопичувати свій ракетний арсенал ще в 1970-хх років за прямої допомоги Радянського Союзу. Спочатку були поставлені ОТРК "Ельбрус" з дальністю пуску до 360 кілометрів, згодом - менш далекобійні, але більш точні комплекси "Точка".
Наприкінці 1980-хх років Сирія часів правління Асадів отримала нового "партнера" по розвитку власного ракетного арсеналу, і це була саме Північна Корея. Спочатку КНДР збудувала Сирійський науково-дослідницький центр (SSRC) в Джабал-Таксисі, а на початку 1990-хх років розгорнула там виробництво копій ракет Hwasong-5 (місцева назва Joluan-1) на 300 кілометрів, Hwasong-6 (місцева назва Joluan-2) на 500 кілометрів та ракет на 700 кілометрів, відомих під позначенням Scud C.
Однак наявність SSRC не давала Сирії повної незалежності в цьому плані, режим Асада все рівно лежав або від поставок окремих компонентів, або ж одразу готовий ракет від КНДР. На початок 2010-хх років Сирія демонструвала інтерес до рідинної БРСД типу Nodong або ж Hwasong-7 на дальність 1200 кілометрів, але реалізація плану була зірвана через початок громадянської війни в країні.
Розвідка США уже в 1985 році вважала, що Сирія начебто створила бойові частини під ракети для доставки хімічної зброї. Однак балістичні ракети як засоби доставки хімічної зброї сирійський режим Асада так і не використав.
В тих же 1990-хх роках на потужностях SSRC сирійський режим за прямої підтримки Ірану та Китаю почав виготовляти цілу номенклатуру реактивних снарядів зокрема в інтересах "Хезболли". Мова в тому числі про керовані реактивні снаряди M302.
Під час громадянської війни в Сирії режим Асада за підтримки Ірану збудував новий ракетний завод біля міста Масьяф. Об’єкт зазнавав регулярних ударів від Ізраїлю, особливо значні збитки приніс рейд командос наприкінці 2024 року. А після того, як режим Башара Асада впав і ЦАХАЛ почав методично бомбити залишки військової інфраструктури в Сирії, виглядало так, що сирійський ракетний арсенал в принципі знищено.
Але в тому проблема, що нинішня влада в Сирії за собою досі може зберігати певну частину цього ракетного арсеналу. Хінц наводить супутникові знімки, на яких вцілілими виглядають значна потужностей 155-ої ракетної бригади сирійської армії, SSRC та заводу біля Масьяфу. Тут стає відкритим питання про те, хто і як далі контролюватиме ці об’єкти, та чи зможе Ізраїль добити залишки цієї інфраструктури.
Читайте також: Як КНДР продала в ОАЕ ракети "Скад" та 240-мм РСЗВ, і що нам дає ця історія
