Індія все більше покладається на розробку та виробництво власного озброєння, чим зменшує "вікно" для імпортної продукції. Тож у РФ хочуть заскочити у "останній вагон" такої можливості та намагаються продати БМП-3 та самохідну протитанкову гармату "Спрут-СД".
Інформація про такі пропозиції публікувалася різними індійськими медіа, тобто частина з цього може бути видаванням бажаного за дійсного. Водночас враховуючи співпрацю між країнами у питанні виробництві військових виробів це досить реалістична історія.
Читайте також: По прикладу України артилеристи-десантники Франції зробили мобільні вогневі групи з "шахедобійок" Proteus
Щодо БМП-3, то просувається одразу модернізований за досвідом в Україні варіант. Він матиме включати оновлену автоматизовану систему керування вогнем з мультиспектральним денно-нічним прицілом, потужніший двигун, оновлені трансмісію та підвіску.
Також просувається встановлення протикумулятивних решіток, паливних баків з самогерметизацією та динамічного захисту. Останнє скоріше за все має на увазі 4С24, машини з якими світилися лише у трьох штуках та були знищені, тож досить ймовірно, що масового серійного виробництва такої модифікації поки нема.
Скоріше за все армія РФ не зацікавлена у дорожчій модифікації, яка була розроблена насправді не за українським досвідом, а ще для Іраку та ОАЕ немало років тому. Тож все це тепер і хочуть продати Індії, аби мати хоч якісь надходження коштів.
За час російсько-української війни БМП-3 проявила себе не дуже, позитивно виділяючи хіба підвищену вогневу міць. Трохи кращий за БМП-2 захист нівелюється вибухонебезпечністю боєкомплекту 100-мм гармати 2А70, а компонування десантного відділення робить його практично непридатним до використання.
Тобто сумнівний бойовий досвід на додачу до проблем з конструкцією та надійністю роблять машину не дуже привабливим варіантом. Одначе Індія тут все ще може погодитися, якщо її зацікавить велика передача технологій по такій техніці та на це погодяться у РФ.
Щодо "Спрут-СД", то тут все ще гірше, бо він вже свого часу пропонувався на роль індійського легкого танка, де програв власній розробці країни, яка відома як Zorawar. Тож, здавалося б, яке ще майбутнє тут може бути.
Одначе сьогодні ніби ведуться роботи по ще одному аналогічному проєкту у категорії масою 25 тонн, де нібито компанія ANVL нібито домовилася з росіянами про випуск модифікації їхньої самохідної гармати. Призначатися така техніка теж має бути для гірських регіонів.
Тут не варто забувати, що "Спрут-СД" - плаваюча машина з можливістю повітряного десантування з масою 18 тонн, тож має дуже слабке бронювання. При цьому встановлена 125-мм гармата робить цей "недо-танк" величезною пороховою бочкою, що у РФ визнавали навіть для БМД-4М.
Не дивно, але навіть росіяни за десятиліття так і не почали масово закуповувати таку техніку, пропонуючи її максимум на експорт. Тож дуже сумнівно, що Індія на фоні успіхів Zorawar погодиться таке придбати.
Якщо все підсумувати, то обидва представники бронетехніки від російського ОПК мають погані перспективи, особливо з урахуванням бойового досвіду. "Спрут-СД" взагалі створювався під вимоги, які були неактуальні ще у 1980-ті роки.
Водночас індійські військові активно шукають заміну парку власних БМП-1 та БМП-2, при цьому явно бажаючи локалізації виробництва нової машини та передачі технологій. Тож, якщо ніхто з наявних на ринку варіантів не погодиться на такі умови, то ми може і побачимо закупівлю у РФ нових БМП-3.
Читайте також: Що це за нові БТР Luchs 2 по $14,7 млн, яких Німеччина купить аж 356 одиниць, хоча там досі модернізують старі
