У жовтні цього року стало відомо, що Естонія в кооперації з Латвією планує провести закупівлю протикорабельних ракет та морських мін на суму 56 мільйонів євро.
Сама Естонія має берегову лінію в 1242 кілометри, якщо рахувати за островами – то і всі 3800 кілометрів, тому економія на засобах боротьби проти кораблів Балтійського флоту РФ – як мінімум недоречна.
Читайте також: Польща розгорнула комплекси NSM: як це стримує агресію РФ в Балтії, приклади для України
В теорії, отримувати протикорабельні ракети Естонія планувала після 2026 року. Але інше питання – скільки на ці 56 мільйонів євро естонські та латвійські військові в кооперації змогли б купити ПКР. Варто нагадати: два дивізіони комплексу NSM та до 50 ракет до них обійшлись Польщі у 170 мільйонів євро.
Врешті, на початку червня цього року Латвія заявила, що відмовляється від плану спільно з Естонією купувати протикорабельну зброю по причині нестачі грошей. Як далі чинитиме сама Естонія – поки невідомо.
Але схоже, що вихід із цієї ситуації – Балтійське море своєю "протикорабельною парасолькою" накриває Польща. Тим більш, що її флот все рівно відпрацьовує такий формат дій.
Наприклад, прес-служба 3 флотилії польських ВМС нині сповістила, що її два десантні кораблі ORP Poznań та ORP Kraków, на борту яких знаходяться машини протикорабельних комплексів NSM, нині вирушили до берегів Литви для участі в навчаннях BALTIC FORTRESS 2021.
До цього ця "десантно-протикорабельна" формація польських кораблів із середини травня цього року перебувала біля берегів тієї ж Естонії, де брала участь у навчаннях SPRING STORM 2021.
Ось такий формат взаємодії із союзниками у формі "протикорабельної парасольки" за нагоди варто взяти і Україні "на озброєння".
Читайте також: Аналог "Нептуна": Румунія витратить чотири роки, щоб озброїтись комплексом NSM
