xcounter
#

Поляки задумались, чому їх ППО не збила рашистську Х-55, і відповідь виявилась сумною

60224
Бойові стрільби польських комплексів Poprad, ілюстративне фото з відкритих джерел
Бойові стрільби польських комплексів Poprad, ілюстративне фото з відкритих джерел

Питання не тільки в щільності сил та засобів, але й в "розслабленому" режимі роботи ППО в умовах мирного часу

Після скандалу з прогавленою російською Х-55, котрий котиться уже зовсім не туди, польський портал Defence24 задався питанням, а чи могла їх протиповітряна оборона збити цю рашистську ракету або ж ворожі КР загалом. Загальний висновок виглядає так – навряд чи тут мала місце лише помилка чи несправність, тут загалом проблема лежить в тому, як працює польська ППО в умовах мирного часу.

Автори видання припускають, що хронологія подій могла виглядати так. Коли в грудні 2022 року росіяни проводили черговий масований ракетний обстріл України, польські зенітники цілком могли отримати дані від українських колег, що до кордону Польщі наближається рашистська КР, котра збилась із курсу.

Читайте також: Хоча Польща отримала перші К2 лише за 102 дні після замовлення, перші батальйони цих танків будуть боєздатні лише за 3 роки
Польський ЗРК Patriot, ілюстративне фото від Wojsko Polskie

Але так як між системами протиповітряної оборони Польщі та України нема автоматичної передачі цілевказівки, дані могли бути передані "в телефонному режимі". Чого було цілком достатньо, аби підняти по тривозі чергові сили та засоби, але не достатньо, щоб встановити контакт із рашистською Х-55 та збити її.

Коли оператор дивиться на екран РЛС, то бачить скоріше "пляму", яку можна наділити певними характеристиками руху, і лише досвідчений оператор на основі "зовнішніх" даних точно може встановити, що саме він бачить – ворожий літак, БПЛА чи крилату ракету. Якщо виходити із того, що рашистська Х-55 могла летіти на висоті від 100 м до 1000 м із середньою швидкістю близько 700 км/год, то ця КР могла бути виявлена на дистанції від 47 км до 148 км.

Залишки рашистської ракети Х-55, виявленої під Бидгощем у квітні 2023 року, фото - Onet

І якщо брати до уваги саме це, то виходить, що ворожа Х-55 увійшла в повітряний простір Польщі з напрямку білоруського Бреста, її траєкторія польоту могла загрожувати навіть терміналу СПГ в Свіноусьце як стратегічному для польської економіки об’єкта. Тому зрозуміло, що польська ППО робила усе, аби вчасно зупинити цю загрозу. Інша справа, чи були для цього відповідні технічні можливості.

Якщо опиратись на офіційну інформацію від Міноборони Польщі про те, що контакт із російською ракетою був спочатку встановлений, а потім втрачений, то це означає, що радіолокаційне покриття польської території не є суцільним. Що в свою чергу суттєво ускладнювало пошук повітряної цілі для польських та американських винищувачів, які туди були підняті у повітря.

Польські МіГ-29, фото - Defence24

Ще один парадокс – від збройних сил Польщі в мирний час нормативні документи вимагають постійно контролювати повітряний простір лише на ешелоні від 3000 метрів, що м’яко кажучи не сприяє вчасному виявленню маловисотних повітряних цілей.

Але все рівно є одне "але". Автори Defence24 пригадують дані про те, що наприкінці грудня 2022 року Польща намагалась захиститись від рашистських Х-555 та "Калібрів" системами Poprad та Osa-P, розміщеними в прикордонній зоні. Але чомусь ці засоби ППО теж прогавили та не змогли збити рашистську Х-55, з чого випливає висновок -цих ЗРК виявилось занадто мало, аби дати достатньо щільне покриття для надійного захисту кордонів Польщі.

Польський комплекс Osa-AKM-P, ілюстративне фото з відкритих джерел
Читайте також: Чудова ціль для Storm Shadow: у РФ заявили про скорий вступ у стрій трьох носіїв "Калібрів" побудованих у Керчі