У США під егідою міністерств оборони та енергетики успішно завершилась операція під назвою Windlord - перевезення ядерного реактора Ward 250 потужністю до 5 МВт. Транспортування самого реактора та ще 7 окремих модулів відбулось на трьох літаках C-17 з авібази March у Каліфорнії на авіабзу Hill у Юті, звідки він згодом буде перевезений у лабораторію Utah San Rafael Energy Lab для випробувань.
Ця подія супроводжувалась дуже значно медійною активністю обох американських відомств, які назвали її історичною. Більше того, на борту C-17 з самим реактором Ward 250, який не був завантажений паливом, знаходились міністр енергетики Кріс Райт та заступник міністра оборони Майкл Даффі, що одразу підіймає статусність події до неординарних рівнів.
Читайте також: Як AH-64 Apache стануть ще смертоноснішими та перетворяться у справжні летючі "дронобійки", що здатні збити сотні безпілотників
У самому міністрестві оборони США роз'яснили, що "у військових цілях такий реактор може забезпечити енергетичну безпеку на військовій базі, гарантуючи, що виконання задач не буде залежати від цивільної енергомережі. А у військових операціях за кордоном такі реактори дозволять американським військам діяти без загрози, що супротивник може перекрити поставки палива".
А також уточнили, що такі ракетори як Ward 250 означають більшу безпеку для США, що "повністю відповідає указам президента Дональда Трампа про перебудову та модернізацію американської ядерної енергетики".
Останнє пов'язано з тим, що теперішній американський президент у травні 2025 року підписав наказ щодо впровадження "передових технологій ядерних реакторів в інтересах нацбезпеки". А на виконання цього Пентагон почав програму Janus зі створення та розгортання мобільних мікрореакторів.
Але варто зазначити, що це не "перша" спроба міністрество оборони США реалізувати цю тему, бо безпосереднім попередником програми Janus була програма Pele, що була оголошена у 2020 році. І вона, як і Janus, також передбачала мобільні реактори з використанням нового типу палива TRISO, що був створений фахівцями Міністерства енергетики США.
Елементи TRISO-реакторів декларуються, як значно безпечніші за інші види ядерного палива, бо мають витримувати температуру до 1800 градусів Цельсія. Також саме паливо описано, як мініатюрні кульки з "ядрами урану у керамічних шарах". За задумом, у випадку пошкодження реактора це буде означати, що будуть розкидані лише ці кульки. А навіть пошкодження окремих з них призведе лише до незначного викиду шкідливих речовин.
Водночас результат проєкту Pele у 2025 році був характеризований у міноборони США, як лише те, що згодиться до презентації у PowerPoint, а от проєкт Janus - "дозволить створити реальне обладнання". Хоча проєктом Pele займалась, зокрема й відома Westinghouse.
А от реактор Ward 250, який днями й перевезли на літаку, створений стартапом Valar Atomics, що був заснований у 2023 році, а ключові інвестиції серії "А" отримав у листопаді 2025 року. Серед інвесторів, до речі, був очільник Anduril Industries Палмер Лакі та техдиректор Palantir Шьям Санкар. Anduril та Palantir, які як і Valar Atomics мають назву з творчості Джона Р.Р. Толкіна, об'єднує те, що їх власники - головні спонсори передвиборчої кампанії Трампа, які нібито фаворити у конкурсі на мульти-мілярдний проєкт ПРО Golden Dome.
Повертаючись до реального призначення та значення Ward 250 для збройних сил США, зазначимо, що такі ядерні реактори для військової інфраструктури максимально розкриють себе якраз на Тихоокеанському театрі воєнних дій. Завдяки ньому можливо зменшити потребу у паливі для теплових електростанцій та генераторів та його логістики через Тихий океан.
Зокрема чудовим прикладом цього може бути Гуам, який як ключова база США у регіоні майже повністю залежить від постачань палива через океан. А на острові для живлення військових об'єктів необхідно близько 70-140 МВт. Або як унікальне рішення для таких віддалених авіабаз, як West Field на острові Тініан у Тихому океані, з якої колись здійснили атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі і яку зараз активно розконсервовують.
Читайте також: Азербайджан вперше розкрив, що має РЛС LTR-25, яка коштує 37 млн євро і яку також отримає Україна
