На момент виходу цієї публікації кожен із читачів зможе зауважити, що в історії про російський удар з використанням МБР по місту Дніпро 21 листопада 2024 року досі є свої важливі прогалини в інформаційному просторі, які мають свій об’єктивний характер.
Наприклад, цей удар російською МБР був першим у світовій історії застосуванням міжконтинентальної балістичної ракети в бойових умовах. Крім того, до кінця не є відомим тип МБР, який могли застосувати рашисти для цього удару.
Читайте також: Як атакують міжконтинентальні балістичні ракети та БРСД: реконструкція удару по Дніпру РС-26 "Рубеж"
Цей ланцюжок із прогалинами можна продовжувати насправді довго, але тут важливішим може виглядати насправді інше питання. А саме - в чому саме полягають складнощі по збору та узагальненню інформації, яка стосується російського удару МБР по місту Дніпро 21 листопада 2024 року.
Тут можна навести аргумент загального характеру – до цього ніхто у світі не мав справу з фактом удару міжконтинентальною балістичною ракетою в бойових умовах, тому по суті тут треба створювати методологічну базу з нуля.
А можна навести й більш конкретний приклад, який насправді цілком ілюстративний у нашій ситуації, хоча формально стосується КНДР як сателіта РФ та отримувача російських ракетних технологій.
Портал The War Zone в одній із своїх публікацій пише про таке – "американські військові не бачили переконливих доказів, що Північна Корея створила ядерну боєголовку, здатну досягнути своєї цілі". Про що під час свого виступу 20 листопада 2024 року заявив очільник Індо-Тихоокеанського командування США (INDOPACOM) адмірал Семуель Папаро під час одного із заходів в аналітичному центрі Brookings Institution.
При цьому глава INDOPACOM наголосив й на іншому важливому моменті – що Північній Кореї вдалось успішно випробувати свою новітню МБР типу Hwasong-19, котра за заявами самої КНДР, здатна подолати відстань у майже 8 тисяч кілометрів.
Іншими словами, тут високопоставлений військовий США зафіксував таку річ – точно відомо, що Північна Корея змогла створити небезпечну МБР, але не є відомим, наскільки ця ракета здатна виконати своє головне завдання, тобто доставити ядерний боєзаряд у ціль.
При цьому здавалось би мова про прямого противника усіх країн Заходу, тобто КНДР, котра б в теорії мала бути вивчена буквально "під мікроскопом". Але тут слід зауважити такий важливий момент – північнокорейський режим чучхе проводить випробувальні та/або навчальні пуски усіх своїх ракет в море, що в свою чергу не дає можливості добути хоч якийсь зразок для вивчення, тому є можливість лише фіксувати сам факт польоту цілей.
Тут ми можемо звернути увагу й на той факт, що згадана вище північнокорейська МБР Hwasong-19 настільки схожа на російську МБР "Ярс", що складно знайти 10 відмінностей, однак схоже, що тут просте перенесення паралелей з розробок КНДР на розробки від РФ навряд чи спрацює.
Тому якщо повертатись до нашої історії з ударом російською МБР по Дніпру 21 листопада 2024 року, і заодно зробити поправку на описаний вище приклад про КНДР, то можемо дійти до наступного висновку.
У світі навряд чи існують сегменти озброєння, по яким одразу є всі 100% факту і методологічної бази, і застосування російської МБР – саме той випадок. Тому тут доведеться опиратись на результати експертизи вітчизняних фахівців на місці "прильоту" в Дніпрі, скільки часу це б не зайняло.
Читайте також: Скільки всього МБР у наземних та морських варіантах має Росія
