Учора стало відомо, що президент РФ Володимир Путін підписав закон, відповідно якому російська Росгвардія отримала від "володаря Кремля" право блокувати акваторію Керченської охорони під приводом охорони "Кримського моста".
Якщо вдаватись в юридичну казуїстику країни-агресора, то виходить, що структура-правонаступник ОМОНу мала право проводити "очеплення" території лише під час масових заходів або ж проведення "антитерористичних операцій" на суші.
Читайте також: "Пожежна команда" на випадок десанту РФ: які завдання відпрацьовує українська морська піхота
А от при діях у морській акваторії – Росгвардія таких повноважень не мала, хоча бригада спеціального призначення цієї структури по охороні "Кримського мосту" "стала на бойове чергування" ще влітку 2020 року.
Чому Кремль вирішив ввести Росгвардію на блокування Керченської протоки? Очевидно, що блокування цієї акваторії силами "лише" Берегової охорони ФСБ перестало давати потрібний для РФ ефект.
Таким ефектом при блокаді Азову було падіння перевалки вантажів в українських портах Азовського моря – "Бердянськ" та "Маріуполь".
Але в 2020 році, як то кажуть, "тренд переламався": вперше з 2017 року перевалка вантажів у порту "Бердянськ" виросла на 3,7% або до 2,15 млн тонн, у порту "Маріуполь" - виросла на 8,4% або до 7,03 млн тонн.
За підсумками 5 місяців 2021 року ситуація дещо змінилась: перевалка вантажів у порту "Маріуполь" виросла на 7,8% або до 2,9 млн тонн, а от перевалка вантажів у порту "Бердянськ" - "просіла" на 46% або до 463 тисяч тонн.
Щоправда, тут ситуація по "Бердянську" залежала уже виключно від внутрішнього українського контексту: фермери Приазов’я збавили темпи вивозу зерна.
Якщо ж опиратись на статистику Адміністрації морських портів України, то виходить, що всупереч силовій присутності росіян, цивільні судна в порти нашого Азову стали ходити інтенсивніше.
Наприклад, якщо в травні 2020 року "Бердянськ" прийняв 9 суден, то у травні 2021 року – 11. Якщо у травні 2020 року "Маріуполь" прийняв 41 судно, то у травні 2021 року - 56.
Росгвардія в окупованому Криму має свій флот катерів, і його "ядро" - чотири протидиверсійні катери проекту 21980 "Грачонок" та чотири десантні катери проекту 02510 "БК-16" (такого ж типу катери має і Чорноморський флот РФ на захопленому півострові).
Варто нагадати характеристики цих катерів. "Грачонок":
- водозаміщення – 140 тонн;
- довжина корпусу – 31 метрів;
- повна швидкість ходу – 23 вузли;
- дальність та автономність – 200 миль, 5 діб;
- екіпаж – 6 осіб + 14 осіб десанту;
- озброєння – кулемет 14,5 мм, два протидиверсійні гранатомети, 4 ракети до ПЗРК "Игла" чи "Верба".
Катер "БК-16", його характеристики:
- водозаміщення – 13 тонн;
- довжина корпусу – 17 метрів;
- швидкість та дальність ходу – до 42 вузлів, 400 миль;
- екіпаж – 2 особи та 19 бійців десанту;
- озброєння – 1 кулемет калібром 12,7 мм або ж 40-мм автоматичний гранатомет, 4 кулемети 7,62 мм, ПЗРК "Игла" чи "Верба".
Очевидно, що тут РФ підіймає "градус протистояння": схоже, в Кремлі розраховують, що якщо Керченську протоку "очіплюватимуть" на військових катерах озброєні ОМОНівці, то це справлятиме свій психологічний на судновласників та експортерів, котрі знову матимуть проблему із фрахтом флоту для вивозу своєї металургії та агропродукції з портів українського Азову.
Але тут і наші Збройні Сили та інші силові структури здатні підняти "градус протистояння". Як уже свідчить практика, щоб зупиняти провокації кораблів ФСБ на Азові, екіпажам наших МБАКів було достатньо пригрозити відкрити вогонь на ураження із бортових 20-мм артустановок.
Тепер, схоже, будемо грозити застосуванням авіації. Для початку, малорозмірна надводна ціль типу катера "Грачонок" чи катера "БК-16" - цілком "по зубам" для безпілотних комплексів Bayraktar TB2, котрі озброєні керованими авіабомбами MAM-L. Як такого роду зброю застосовувати проти противника на морі – ВМС Туреччини відпрацювали у березні цього року.
Цілком можливо, що наші Збройні Сили вирішать не марнувати Bayraktar TB2 на таку ціль, як катери Росгвардії, тим більш, що "в запасі" є гвинтокрили Морської авіації ВМСУ або ж армійської авіації сухопутних військ.
Наприклад, Defense Express розповідав, що 23 квітня цього року гвинтокрили Мі-14 ВМС України провели навчання по ураженню надводних цілей авіаційними бомбами.
Морські авіатори відпрацювали маневр з подолання ППО умовного противника, вихід на бойовий шлях, пошук і знищення надводних цілей методом практичного бомбометання.
І такий сценарій цілком може стати в нагоді нашій авіації при діях в Азовському регіоні.
Або ж – що 2 червня цього року Збройні Сили України, коли вели навчання по відбиттю можливого десанту противника, відпрацювали спільну атаку армійських вертольотів та МБАКів на десантні кораблі умовного противника.
Читайте також: "Богданою" по десанту противника: як можна застосувати САУ для берегової оборони
