В одній з наших публікацій ми піднімали тему аномалій, яку продемонстрували російські окупанти під час масованого ракетного удару по Україні 26 серпня 2024 року, зокрема те, що в цьому епізоді російські Ту-95МС несли повне бойове навантаження, або ж по сім КР типу Х-101 на один "борт".
Це справді можна назвати аномалією, оскільки до цього моменту під час ракетних ударів по Україні на один рашистський Ту-95МС могло припадати бойове навантаження взагалі в одну-дві Х-101 на "борт", що ми власне й аналізуємо в нашій публікації на прикладі попередніх масованих атак ворога.
Читайте також: Що саме стоїть за заявою про випробування першої вітчизняної балістичної ракети
В даному випадку може виникати цілком справедливе питання про те, а з чим пов’язаний такий "стрибок", тобто що спочатку російські військові на Ту-95МС літали з мінімально необхідним бойовим навантаженням (очевидно, щоб зекономити моторесурс бомбардувальників, кожен з яких прослужив уже мінімум 40 років), а тут військові РФ різко знехтували питанням моторесурсу та завантажили свої літаки крилатими ракетами буквально "під зав’язку".
Очевидно, що тут мова про аномалію, яку доволі складно пояснити лише з опорою на накопичену практику ударів агресора під час повномасштабної війни проти України. Тому доведеться опертись й на історичний досвід, навіть якщо він виглядає максимально віддаленим від поточних умов бойових дій РФ проти нашої країни.
До лютого 2022 року росіяни застосовували свої ракетоносці лише під час кампанії в Сирії, то ж саме до цього історичного досвіду ми й звернемось у цій публікації.
Звісно, що аналізувати повідомлення Міноборони РФ та інших рашистських ресурсів – це завжди справа невдячна, але проблема в тому, що у випадку з кампанією ударів по Сирії інших джерел даних по цій темі все рівно нема. Тому узагальнимо вже те, що є.
Для початку варто нагадати, що за 2 роки цієї кампанії (тобто з жовтня 2015 по жовтень 2017 року) РФ відстріляла по Сирії загалом 200 далекобійних крилатих ракет, зокрема 37 одиниць Х-555 в чотирьох епізодах та 56 ракет Х-101 в шести епізодах, загалом виходить до 100 далекобійних КР із бомбардувальників стратегічної авіації за 2 роки. Тобто говорити про якусь особливо інтенсивну експлуатацію моторесурсу в тому випадку говорити не доводилось.
Але далі буде цікавіше. В усіх епізодах із залученням стратегічних бомбардувальників для ударів по Сирії йшлось, що зліт відбувався із аеродрому "Енгельс". Але от лише в одному випадку мова була про те, що пуск ракет з цих "стратегів" відбувався в повітряному просторі РФ, а от в інших п’яти випадках йшлось про те, що російські Ту-95МС для виконання пусків долітали взагалі в район акваторії Середземного моря чи навіть повітряного простору Сирії, що взагалі було вкрай нераціональним.
Бо тоді пуски Х-101 відбувались із дистанції порядка лише 1000 кілометрів, у той час як заявлена дальність цих КР – на рівні 5500 кілометрів. Крім того, в жодному з епізодів не можемо зафіксувати, із наскільки повним бойовим навантаженням вилітали російські стратегічні бомбардувальники.
Однак із наведеного вище історичного матеріалу можемо зробити таку гіпотезу. Коли для військового керівництва РФ та Кремля безпосередньо стоїть питання про використання стратегічної авіації, то їм доводиться враховувати одразу два пріоритети – "економія" моторесурсу літаків та водночас максимальний психологічний вплив на ворога, в даному випадку – на нас.
Читайте також: Українські F-16 отримали від США найновішу версію РЕБ проти ППО РФ, її не мають навіть союзники по НАТО
