Росія майже добудувала залізничну магістраль із Ростова до тимчасово окупованого Криму через Приазов’я, окупанти почали роботи по цьому проекту фактично ще в минулому році. Ввід у стрій цієї магістралі може створити суттєві проблеми для України, але наша країна зможе знайти протидію, говорив в ефірі телемарафону глава ГУР МОУ Кирило Буданов.
Слова про "майже добудову" цієї стратегічно важливої для ворога залізниці звучать особливо тривожно, бо буквально лише два тижні взагалі з’явились перші повідомлення про те, що загарбники таки ведуть побудову цієї магістралі. І вже тоді звучали оцінки, що це може стати ледь чи не "заміною Кримського мосту" в плані покращення логістики для російських окупаційних військ.
Читайте також: Що дають дані про те, із яких саме установок запускається "Циркон"
Окремо вражаюче може виглядати темп, із яким росіяни ведуть реалізацію цього проекту. Оскільки передбачається, що ця магістраль ворога має йти по маршруту Ростов – Таганрог – Волноваха – Маріуполь – Бердянськ – Мелітополь і далі на тимчасово окупований Крим, і тут загальна довжина колій може досягти 500 кілометрів.
Для порівняння – росіянам знадобилось мінімум два роки, щоб збудувати 110-кілометрову залізницю Міллерово-Журавка в обхід України, що була запущена в роботу в 2017 році, і на яку було витрачено майже 1 мільярд доларів. Але справедливості заради в цих двох випадках йдеться про принципово різної складності інфраструктурні проекти.
У випадку із залізницею Міллерово-Журавка мова була про двоколійну повноцінну електрифіковану магістраль, на якій було зведено 8 нових станцій, а показник проектної пропускної здатності був на рівні аж 140 поїздів на добу. А у випадку із залізницею окупантів із Ростова на Крим йдеться скоріше про "воєнно-польову" одноколійну залізницю під тепловозною тягою, тобто про на порядок простіший інфраструктурний проект.
Якщо ж говорити про можливий формат операції по знищенню залізниці рашистів із Ростова до тимчасово окупованого Криму, то тут першим може спасти на гадку ідея знищувати по-максимуму залізничне полотно.
Але така ідея насправді є контрпродуктивною: навіть під час Другої світової спроба вибомблювати залізницю противника буквально кілометрами колій, як це робили Союзники під час бомбардувань нацистської Німеччини не приводила загалом до зупинки руху, могла хіба що давати ефект розриву магістралі на окремі "логістичні острови".
В нашому випадку більш продуктивним буде атакувати місця стоянки для рухомого складу цієї залізниці: оскільки це одноколійна магістраль, в теорії мають бути зведені роз’їзди, де один потяг може пропустити інший, що йде на зустріч.
Але тут варто бути готовими до певних сюрпризів, бо рашисти як тягу для своїх поїздів можуть використовувати не тільки класичні тепловози, але й так звані "мотовози" на базі тракторів чи навіть вантажівок сімейства "Урал".
Ще один сюрприз – заправка локомотивів дизельним паливом може відбуватись не тільки із стаціонарного обладнання в депо, але й також в польових умовах із звичайних автомобілів-бензозаправників. Річ у тім, що у всіх тепловозах паливні баки розміщені під днищем корпусу і так, щоб туди було зручно подавати шланг для дозаправки.
В даному випадку було важливіше описати відповідь на питання "куди саме бити", а от якраз наступним випливає питання "чим саме бити". Очевидно, що тут мова про стратегічно важливий для ворога об’єкт, тому тут раціональним буде використання будь-якого засобу ураження, який буде доступним Силам оборони України – уже поставлені крилаті ракети SCALP-EG та Storm Shadow, або ж Taurus чи ATACMS у випадку передачі.
Інше питання, скільки реально далекобійних ракет матимуть ЗСУ, щоб планомірно вибивати із строю російську залізницю із Таганрогу до Криму.
Раніше Defense Express писав про те, що якщо РФ будує залізницю до Криму через Маріуполь, "Кримський міст" все рівно буде ціллю №1.
Читайте також: Якщо РФ готується бити по Україні ракетами "Калибр", то скільки цих крилатих ракет може бути
