Американська аналітична установа Jamestown Foundation в публікації за авторством Павла Лузіна окреслила питання по роботі хімічної промисловості РФ, потужності якої дозволили країні-агресору збільшити обсяг виробництва артилерійських снарядів до рівня вищого, аніж в країнах НАТО.
Там наводяться зокрема показники по виробництву та імпорту целюлози, толуолу і азотної кислоти, необхідних для індустрії виробництва боєприпасів. І також розкриваються доступні дані по тому, які хімічні заводи для РФ є ключовими, та яка динаміка по ним прослідковується.
Читайте також: НАТО та Україна випробовують засоби проти російських КАБів і планують розгортати їх вже цьогоріч

Прочитати повністю згадану вище публікацію можна ось за цим посиланням, ми звідти виділимо головні моменти. Для початку варто звернути увагу на те, що під час повномасштабної війни проти України росіяни суттєво збільшили обсяг імпорту нітроцелюлози: якщо за 2019 рік величина склала 1400 тонн, то уже в 2023 році обсяг виріс до 3000 тонн.
Водночас, російський хімпром нарощував і власне виробництво нітроцелюлози: якщо в період 2016-2021 років середньорічний показник складав 6,5 тисяч тонн, то за підсумками 2023 року ця цифра виросла уже до 11,58 тисяч тонн.
Якщо до показника виробництва додати показник імпорту, то в тому ж 2023 році Росія отримала загалом 14,6 тисячі тонн нітроцелюлози, із чого можна було виготовити орієнтовно 7,3 тисячі тонн піроксилінового пороху. Для ілюстрації можна згадати, що в 2014 році російська промисловість виготовила всього 1,4 тисячі тонн піроксилінового пороху.

Це все стало стало базою для розкручування маховика виробництва артилерійських снарядів на потужностях російського ВПК. Однак картина буде неповна без врахування показників по толуолу та азотній кислоті.
Дані за 2021-2024 вказують, що РФ наростила виробництво толуолу з 273 тисяч тонн до 387,9 тисяч тонн, а по азотній кислоті – зростання від 72,6 тисяч тонн до 105,3 тисячі тонн.
Безпосередньо на потреби російського ВПК могло бути витрачено до 51 тисячі тонн виготовленого в 2024 році толуолу, що орієнтовно в 1,5 раз більше, аніж у 2021 році. Основними виробниками азотної кислоти в РФ є заводи "Азот Уралхим" та "Азот Еврохим", на долю яких в 2021 році припадало лише 19 тисяч тонн виробленої сировини, а от уже в 2024 році – усі 105,3 тисячі тонн.

Також є дані, що протягом 2021-2024 років чисельність персоналу на таких підприємствах, як "Алексинский химический завод", "Анозит" та "Алтай", "Каменский завод", "Казанский пороховой завод", "Пермский пороховой завод", "Самарский завод «Коммунар", "Соликамский завод "Урал"", "Завод имени Свердлова" і "Тамбовский пороховой завод" виросла від 23,6 тисяч осіб до 27,7 тисяч осіб, або ж на 17%. Паралельно на цих заводах відбувається модернізація виробничого обладнання, яка дозволила збільшити ефективність роботи на 70%.
Так Росія протягом 2022-2024 років змогла удвічі збільшити обсяг виробництва пороху, що і дало Кремлю перевагу над країнами Альянсу по валовому виробництву артилерійських боєприпасів.
Читайте також: Коли КНДР пришле своїх 25 тисяч осіб в "Алабугу", то "Шахеди" в РФ складатиме більше персоналу, чим танки й Ту-160М