Рішення Білого Дому про передачу Україні систем GSDLB означав злам ще одного табу – на далекобійні ракетні системи. Відтак, в плані військової допомоги залишився один важливий щабель, який потрібно ще подолати – це бойова авіація.
За словами міністра оборони Рєзнікова, для передачі ЗСУ партнери розглядають одразу декілька типів західних винищувачів, найбільш очікуваним зараз виступає F-16. Але при цьому варіанти із передачею літаків радянського виробництва, зокрема адаптованих під стандарти НАТО, також ніхто не відкидає.
Читайте також: Нідерланди розглянуть можливість передачі F-16 Україні: чому це дійсно доволі реалістичний сценарій
Наприклад, предметом окремих перемовин між урядовцями України та Словаччини мала стати передача ескадрильї МіГ-29AS, уже виведених зі складу словацьких ВПС. Варіант із передачею МіГ-29 ВПС Польщі для України також ніхто не заперечує. Тим більш, що самі поляки купують південнокорейські FA-50 саме для якнайшвидшої заміни літаків радянського виробництва.
Варіант із поставкою модернізованих до стандартів НАТО радянських літаків для України цілком може бути "проміжною ланкою" на шляху освоєння сучасних західних літаків. Але на цьому шляху можуть бути свої нюанси.
Коли вперше, ще у березні 2022 року пішла мова про можливу передачу Україні польських МіГ-29, агентство Defence24 спробувало оцінити ймовірні строки передачі таких літаків. За їх оцінками, в найбільш оптимістичному варіанті (як на той момент) від моменту рішення до моменту передачі перших "бортів" у кращому випадку минуло би 2-3 місяці. А відправка усіх 29 літаків могла би зайняти невизначені "декілька місяців".
"Організаційні" моменти, як то визначити формат доставки літаків, доправити ці МіГ-29 в Україну та перефарбувати їх, щоб приховати сліди належності до ВПС Польщі, зайняли би насправді не так багато часу.
Найбільше би часу "з’їдала" би необхідність "освоїтись" нашим льотчикам в кабінах літаків МіГ-29, де усі прилади в рамках модернізації цих літаків до стандартів НАТО були переведені на іншу метричну систему, де усе в футах.
Іншими словами, на таких літаках показники висоти та швидкості польоту переведені саме у фути, вираховувати "скільки це у метрах" - складне навантаження для будь-якого пілота в умовах повітряного бою. Тому мінімальний строк у 2-3 місяці – це або відповідно переучитись нашим льотчикам, або ж відповідно переробити кабіни МіГ-29 польських ВПС (за умови наявності відповідних комплектуючих, звісно).
Врешті, ми звикли узагальнювати польські МіГ-29 збірним поняттям "радянські літаки, модернізовані за стандартами НАТО". Але от автори Defence24 попереджають, що ці літаки ВПС Польщі насправді відрізняються між собою двома градаціями бортового обладнання.
Наприклад, на озброєнні 23-ої авіабази тактичної авіації знаходиться 15 винищувачів МіГ-29, із яких три – двомісні навчально-бойові, отримані від СРСР в 1989 рооці. Ці літаки протягом 2011-2014 років пройшли модернізацію на потужностях Wojskowe Zakłady Lotnicze No. 2 у кооперації з Ізраїлем.
І, як уточнюють автори Defence24, на такі літаки було встановлено сучасний аеродинамічний обчислювач, удосконалена система позиціонування та дводіапазонна радіостанція. При цьому нова авіоніка була оснащена шинами для передачі даних стандарту MIL-Std-1553B та бортовим комп’ютером для передопераційного планування і післяопераційного планування. Але найбільш помітна зміна – установка HUD-дисплею та багатофункційного індикатора 5x4. Іншими словами, комплектація кабін польських МіГ-29 цього "траншу" була повністю змінена, порівняно з базовим варіантом.
Інші 14 літаків МіГ-29 зі складу ВПС Польщі належать до 23-ої бази тактичної авіації. Ці винищувачі були отримані від Німеччини та Чехії. І, як уточнюють автори Defence24, ці літаки були адаптовані до стандартів НАТО лише "шляхом перемасштабування показників в радіонавігаційному обладнанні, системах зв’язку та розпізнавання "свій-чужий"".
Звісно, все вищевикладене від Defence24 було написано ще рік тому, і за цей час могло змінитись багато "вводних", зокрема по кількості наявних "бортів". Бо, наприклад Польща буквально пишається тим, що постачала для України "запчастини", які дозволили поставити у стрій додаткові МіГ-29.
Але ця публікація для нас цінна саме тому, що наочно ілюструє – перехід на літаки "західного" стандарту (навіть і радянського виробництва) єзначно складнішим процесом, аніж це може видаватись на перший погляд.
Читайте також: Західне ЗМІ проаналізувало варіант з передачею Україні Mirage 2000C, і результат м’яко кажучи не вражає
