Засоби РЕБ, що використовувались вірменськими військовими були придбані у Росії в межах кредиту (100 млн доларів у 2017 році терміном на 15 років, а також 200 млн доларів у 2015 році терміном 13 років).
Якщо говорити про технічний бік справи, внаслідок боїв Вірменія втратла дві діючі станції комплексу "Репеллент-1" та одну пострадянську станцію Р-330П "Пирамида-1" (можливо, модернізовану) для постановки перешкод засобам ВЧ-радіозв’язку (тобто, вона взагалі не була призначена для боротьби з дронами).
"Репеллент" створювався для викриття малих дронів (наприклад, таких, як Orbiter-2M/-3/-4) i придушення їхніх каналів зв’язку. Його виробник-російський Науково-Технічний Центр РЕБ (НТЦ РЕБ) у м.Москва стверджує, що комплекс створювався для боротьби в радіусі 30 км (в оптимальних умовах) з міні-БПЛА.
"Репеллент-1" викриває канал зв’язку між БПЛА, що знаходиться у повітрі і його станцією управління (дрон також локалізується засобами оптоелектроніки), після чого відсікається від команд управління станції (шляхом постановки завад). Проте, комплекс не здатний протидіяти дронам або баражуючим боєприпасам, що діють в автономному режимі і мають власну інерційну систему навігації.
Конфігурація вірменського комплексу "Репеллент" наразі невідома. На одному відео низької якості знищеної машини поруч з нею стоїть ще одна, то ж виникає запитання, як саме вони були розгорнуті. Вірменія також мала комплекс "Поле-21Е" (або Р-340РП) придушення супутникового зв’язку частотно-фазовим методом. За даними виробника, також НТЦ РЕБ, передавачі стаціонарної системи "Поле-21" монтуються на елементах цивільної комунікаційної інфраструктури (щогли базових станцій, використовується електричне живлення з цивільної мережі тощо) для створення цілісного простору придушення супутикового навігаційного сигналу (при роботі станції "Поле-21").
При наявності мережі у 100 передавачів (на 100 щоглах) район покриття може охоплювати територію у 150×150 км. Комплекс додатково може служити додатковою системою оборони проти масової атаки з використанням високоточних боєприпасів з використанням супутникової навігації, яка в такий спосіб отримає помилкові дані і унеможливить влучення у визначену ціль. Щоправда, брак даних щодо того, як саме працює комплекс в режимі придушення – перешкоджає роботі усіх без виключення супутникових систем навігації (i GPS, i GLONASS, i BeiDou), або ж має можливість придушити сигнал GPS без шкоди наприклад для російської системи GLONASS (що має виникати з технічної відмінності в системі зв’язку двох систем).
Наразі не виявлено жодних джерел, що показували б передавачі комплексу "Поле-21" на щоглах мобільної телефонії у Вірменії або у Нагорному Карабасі. Між тим, більшість безпілотних комплексів і баражуючих боєприпасів там мали управління радіоканалом або використовували супутникову навігацію.
Що стосується "чотирьох днів у жовтні", коли азербайджанські дрони і баражуючи боєприпаси несподівано припинили польоти, (це факт), то причини могли бути різі, від погодних умов до технічних обмежень і неочікувано високої аварійності дронів Harop i SkyStriker. Дрони зазнавали аварій і падали в Ірані, один Harop упав у Грузії, один знайшли в Азербайджані – у місцевих ЗМІ його подавали, як збитий вірменський безпілотник.
Пояснити це складно, особливо випадок на території Ірану – іранські райони Східного Азербайджану фактично опинилися під обстрілом, з пораненими і завданням матеріальної шкоди. На фото видно, що йдеться про уламки дронів Harop, збитих або таких, що впали з інших причин. Один з них залетів аж на 60 км вглиб іранської території…
Оскільки комплекси РЕБ призначені для пасивної розвідки і постановки радіоелектронних завад з метою зірвати або відтермінувати його атаку (зменшити ефективність), щоб дати можливість іншим засобам знищити цілі. Тобто, спочатку ставимо завади і вже потім стріляємо.
Варто оцінити ефективність використання засобів РЕБ в умовах Нагірного Карабаху. Висновки Пашиняна і його опонентів є тим більш цікавими, якщо взяти до уваги ту обставину, що на теренах усього Нагірного Карабаху вірмени не мали жодної РЛС, яку можна було б вважати сучасною або молодшою за віком ніж 25 років. На одному з відео, оприлюдненому МО Азурбайджану, показано атаку дронів на працюючу в діапазоні УКХ РЛС 5N84 "Оборона-14" (П-14) і це найкраще ілюструє тезу щодо "не викривальних" дронів.
Насамкінець, Азербайджан зі свого боку також використовував у війні засоби РЕБ. І в даному випадку це підтверджені дані-йдеться про комплекс "Гроза-С" білоруського виробництва (КБ "Радар"), призначений для придушення радіозв’язку БПЛА у т.ч. супутникової навігації.
Баку також придбав два інших комплекси РЕБ білоруського виробництва. Один з них - "Гроза-6" (розвідка і придушення радіозв’язку). За даними білоруських джерел, цей комплекс розроблено на замовлення Баку, який і профінансував роботи. Версія для ЗС Білорусі має назву Р-934УМ "Гроза".
Другим є мережоцентричний комплекс управління засобами РЕБ "Березина" також від КБ "Радар". Зазначені засоби було впроваджено на озброєння ЗС Азербайджану у 2017-2018 роках.
Раніше Defense Express повідомляв, що компанія ASELSAN уклала контракти на постачання комплексів РЕБ турецькому війську, а також про нові розробки вітчизняної компанії "НВЦ Інфозахист", що розробляє та серійно виготовляє засоби радіоелектронної та радіотехнічної розвідки, яка отримала 2 млн євро закордонних інвестицій на розробку новітнього комплексу РТР та представила його прототип на виставці "Зброя та Безпека-2021", що в серпні ц.р. пройшла в Києві.
Читайте також: Перші уроки війни за Карабах: коли високоточна зброя змінює правила гри
