Якщо заглянемо в довідник The Military Balance 2021, то побачимо – Іран «на папері» має доволі вагомий бронетанковий парк, значну частину якого складають машини радянського виробництва (або ж їх китайські копії). Якщо конкретно по цифрам - іранська армія має понад 1500 танків, із яких майже 1000 машин радянських типів: 540 танків типів T-54 і T-55, та їх китайський "клон" Type-59; понад 75 танків Т-62; 480 танків типу Т-72S, виготовлених безпосередньо в Ірані за російською ліцензією.
Ми уже ставили питання, що як мінімум частина бронетанкового парку Ірану може "зацікавити" РФ в плані озброєння "чмобіків". Тому тут варто поставити нове питання – а звідки взагалі танки радянського виробництва в Ірану, який не був дружнім до СРСР. Відповідь знайдемо, якщо прочитаємо ось цю публікацію польського Defence24.
Читайте також: Кремль прийшов на допомогу "Талібану", який "раптом" відремонтував свої Ми-17 та Ми-35
Автори публікації стверджують, що перші свої Т-54, Т-55 і Т-62 в кількості декількох десятків одиниць Іран здобув як трофеї, під час ірано-іракської війни 1980-1988 років. До початку цієї війни Іран мав в своєму розпорядженні танки лише західного виробництва – американські М-48А5 та М-60А, британські Chieftain модифікацій Mk3 та Mk5. Але після того, як Захід ввів ембарго проти ісламістського режиму в Тегерані, армія Ірану фактично залишилась без джерела запчастин до своїх танків. Втрати по ОБТ під час боїв проти армії Іраку були важкими. Тому іранські військові "в якості експерименту" поставили на службу трофейні танки радянського виробництва, запчастини до яких добути тоді також було проблематично.
В Ірану тоді навіть такий парадокс вийшов: у 1985 році їм вдалось придбати аж 100 "надлишкових" танків М48 і тонни запчастин до них у В’єтнаму, і лише декілька китайських Type 59 (клон Т-54) безпосередньо в Китаю у 1988 році.
Деяку кількість радянських Т-54, Т-55 і Т-62 Іран зміг придбати в Судані, Лівії та Сирії. Але "по-справжньому" Тегеран розвернувся у 1992 році, коли придбав у Росії ліцензію на виробництво Т-72. З того часу на власних потужностях Іран зміг виготовити "близько 500" машин під індексом Т-72S. У 2016 році Тегеран намагався домовитись з Москвою про організацію ліцензійного виробництва Т-90, але "щось пішло не так", і проект не вдався. Схоже, росіяни як завжди "заломили" неадекватну ціну за проект.
В 2020 році Іран заявив про запуск проекту по виробництву власного ОБТ Karar, своєрідного "гібриду" Т-72 і Т-90, розробленого начебто за участі російських спеціалістів. Але схоже, якщо Тегеран і має успіхи у виробництві цього танка, то вони стороннім спостерігачам непомітні.
Автори Defence24 вважають, що Іран зберігає в строю насправді меншу кількість танків західного виробництва, аніж вказано "на папері". І тут мова може бути про декілька М48 та близько 60 танків М60. Натомість в іранців на зберіганні може бути доволі велика кількість тих самих Т-54, Т-55 і Т-62 та їх китайських "клонів".
Зважаючи на вищевикладений "бекграунд", можемо моделювати таку ситуацію. Цілком можливо, що з часом Москва попросить в Тегерану навіть про поставки танків, зокрема тих же Т-72S. Які будуть явно "молодші", а відтак і кращі за станом, аніж їх "колеги" з армії РФ. Але по факту росіяни отримають від "іранських партнерів" хіба що запчастини для реанімації Т-54 і Т-55, або ж власне ці самі танки часів Хрущова.
Читайте також: Якщо рашисти вирішать повернути Т-55, скільки знадобиться на відновлення цих танків
