Як тільки відбувається черговий удар по території РФ за допомогою наших дронів, і там знову "рясно цвіте бавовна", для нашої країни це наче знову як велике свято.
Бо сам факт таких ударів показує, що Сили оборони України мають просту та ефективну зброю для ударів по тилам противника, що в свою чергу є однією із необхідних запорук для Перемоги над рашистами. І тут вже насправді мало значення в тому, який саме тип дрона був застосований для удару – адаптований радянський Ту-141 "Стриж", придбаний на Ali Express екземпляр, чи складений буквально "на колінці" власний "літаючий мопед".
Читайте також: Як Ізраїль намагався знищити ворожі Ту-16 з ракетами, і чи підійде Україні цей досвід зараз
На цьому тлі особливо цікаво подивитись, а як і звідки виникла ідея, що для ударів по території ворога можна використати саме безпілотні літальні апарати, начинені "бавовною". Тут, якби це уже не звучало, дещо підказує досвід Ізраїлю, викладений ось у цій публікації американського порталу The Drive зразка 2019 року. І цей досвід виглядає так.
Ще під час "Війни Судного дня" в 1973 році ізраїльські ВПС використовували отримані від США безпілотники чисто як "хибні цілі", щоб "відволікати" ворожу ППО. Це спрацювало, і втрати ізраїльтян по літакам справді стали меншими.
Керівництву Ізраїлю такий досвід сподобався, виникло завдання по суті скопіювати американські дрони типів Chukar и Firebee. Але в підсумку ізраїльські "вироби" виходили менш технологічними, аніж їх американські оригінали. І так ВПК Ізраїлю по суті "по неволі" навчився виготовляти прості, але масові безпілотні літальні апарати.
Коли справа дійшла до війни проти Сирії на території Лівану в 1982 році, ЦАХАЛ вирішив у дечому "масштабувати" досвід війни 1973 році, і масово застосувати безпілотники для операції Mole Cricket 19 по швидкому знищенню сирійської ППО в ліванській долині Бекаа.
В рамках цієї операції ізраїльські безпілотники виконували одразу декілька завдань – роль "хибних цілей", виявлення позицій ворожої ППО, та навість спостереження за сирійськими аеродромами та зльотом звідти літаків "у режимі реального часу", аби вчасно передавати "сигнали" на літаки радіолокаційного дозору E-2 Hawkeye.
Досвід було визнано успішним. Але схоже, що далі ізраїльські військові задались таким питанням – а чому для ударів по ППО та іншим об’єктам ворога не використати власне самі безпілотники, без зайвих "інстанцій" для управління.
З такої логіки на початку 1990-х років і з’явились перші модифікації безпілотників Harop, що стали певними "законодавцями мод" для цього типу озброєнь. А з часом такі "дрони-камікадзе" були адаптовані не тільки для знищення ворожої ППО, але й інших об’єктів також.
Як можемо розуміти, вищевикладений досвід з усіма його перевагами та недоліками став одним із елементів, який був використаний Україною для планування та успішної доставки "бавовни" по території країни-агресора.
Читайте також: Резерв "по-ізраїльськи" може давати неочікувані збої, і це показує приклад самого Ізраїлю
