Будь-який матеріал, який стосується історії радянської чи російської авіації завжди є актуальним, особливо в контексті повномасштабної війни Росії проти України. Тож у цій публікації ми розкажемо про те, що прямим попередником перехоплювачів МиГ-31 були радянські Ту-128, які не збереглись на озброєнні після 1990 року.
Ці радянські Ту-128 мали свої недоліки, та виглядали як невдала радянська спроба реалізувати "натівську" доктрину поєднання перехоплювачів та літаків радіолокаційного дозору як основи протиповітряної оборони. Саме тому цей приклад і має свій інтерес.
Читайте також: Як РФ отримала двигуни від RQ-170 Sentinel для Як-40, та чому зараз на ці літаки хочуть ставити АИ-222-25 з Як-130
По Ту-128 можна зауважити певну візуальну подібність із базовим Ту-22, і це буде цілком вірне спостереження. Бо радянське КБ Туполева на початку 1960-хх років саме на основі цього бомбардувальника створювало перехоплювач Ту-128, призначений для перехоплення стратегічних бомбардувальників США.
При цьому варто деталізувати, що Ту-128 мав діяти у зв’язці із літаками радіолокаційного дозору Ту-126 як прямими попередниками А-50, про які ми розповідали в окремій публікацій.
Серійне виробництво Ту-128 стартувало у 1962 році, тривало до 1970 року й загалом було виготовлено 188 літаків, із них 14 - навчально-бойові двомісні "борти". При цьому відомо, що дві третини із цієї кількості літаків продовжували службу в 1980-хх роках.
"Бомбардувальне" походження Ту-128 проявлялось в габаритах цього літака – повна злітна маса в 43,7 тонн, довжина фюзеляжу та розмах крил – 30,06 метрів та 17,53 метри відповідно, екіпаж - дві особи.
При цьому російські джерела стверджують, що наявними Ту-128 було укомплектовано загалом п’ять авіаційних полків, які розміщувались на території Росії та Казахстану. При цьому ці полки начебто комплектувались за штатом бомбардувальної авіації, що передбачало зокрема підвищений рівень оплати для персоналу цих підрозділів.
Головна проблема Ту-128 полягала в їх озброєнні. Ці літаки могли нести лише по чотири ракети "повітря-повітря" типу Р-4 - по дві ракети у варіантах з інфрачервоними та радіолокаційними ГСН, дальність пуску яких складала всього до 16 кілометрів та до 25 кілометрів.
При цьому треба ще раз наголосити на тому, що Ту-128 призначались саме для перехоплення стратегічних бомбардувальників США, тому тут дальність ураження цілей від 16 до 25 кілометрів виглядала аж занадто малою. Тому закономірно, що через настільки малопотужне озброєння ці перехоплювачі були зняті з озброєння ще у 1990 році, коли їм на заміну остаточно прийшли МиГ-31.
Читайте також: Із близько 500 МиГ-31 в Росії залишилось понад 120 таких літаків, хоча в них це був "авіаційний спецназ"
