xcounter
#

Битва за Чорне море: що допоможе США перемогти Росію у цьому протистоянні

8506
Битва за Чорне море: що допоможе США перемогти Росію у цьому протистоянні

Об’єднання сил і засобів Морської піхоти та Військово-морських сил є важливим фактором посилення загального потенціалу США під час бойових дій на морі. Зокрема це стосується операцій Командування морського компонента Об’єднаних сил (КМКОС/Joint Force Maritime Component Command), спрямованих на боротьбу з російською загрозою в Чорноморському регіоні. Глобальна оперативна модель (global operating model/GOM) передбачає інтеграцію сил та засобів на всіх рівнях протистояння та конфлікту – рівні "контакту", при стримуванні агресії противника та при організації активних наступальних дій проти сил противника. У цій статті інтеграція сил та засобів Морської піхоти та ВМС розглядається як важливий фактор протидії російській експансії у Чорноморському регіоні

Російські надводні угруповання, що діють з територій військово-морських баз, розосереджених по периметру Чорного моря, вже багато років вільно проводять свої операції в даному регіоні.

При цьому Росія переслідує три основні мети: максимально віддалити один від одного кораблі та угруповання сил НАТО, посилити важелі свого економічного впливу в регіоні та забезпечувати собі доступ до території Сирії через свою єдину у близькосхідному регіоні військово-морську базу в Тартусі.

Читайте також: Одразу шість десантних кораблів РФ заходять у Чорне море (відео)
Морпіхи КМП США
Морпіхи КМП США

Ці завдання є важливим елементом загальної стратегії Росії, спрямованої на те, щоб зруйнувати 70-річну монополію США на домінування у Середземному морі та посилити свій вплив у Чорноморському регіоні та східному Середземномор’ї.

Такі дії Росії є ще одним свідченням того, що протистояння великих держав не обмежується лише протистоянням з Китаєм, а Росія була і залишається для США стратегічним супротивником та джерелом військової загрози. Тому Корпус Морської піхоти (КМП) США є уже важливим гравцем у протистоянні з Росією на Чорному морі.

Глобальна оперативна модель дає аргументоване з оперативної точки зору обґрунтування доцільності об’єднання сил та засобів Морської піхоти та ВМС у цьому регіоні на трьох із чотирьох рівнів протистояння: "контактному" рівні, при стримуванні агресивних дій противника і на рівні активних наступальних дій власних сил.

Формація кораблів в Чорному морі в складі есмінця USS Porter, штабного корабля USS Mount Whitney та болгарського фрегата «Горди», листопад 2021 року
Формація кораблів в Чорному морі в складі есмінця USS Porter, штабного корабля USS Mount Whitney та болгарського фрегата "Горди", листопад 2021 року

У рамках командування КМКОС модель GOM описує загальні принципи ведення бойових дій та одночасно служить моделлю для контролю морської акваторії та здійснення військово-морських інтервенцій.

Чи можуть існуючі плани щодо об’єднання сил та засобів Морської піхоти та ВМС у тихоокеанському регіоні стати тим корисним інструментом, який допоможе також і у протистоянні чи у разі збройного конфлікту з Росією на Чорному морі, зокрема, якщо таке об’єднання стане складовою сил КМКОС?

На рівні "контакту" сили КМКОС, посилені підрозділами Морської піхоти, зможуть більш ефективно протистояти російському впливу, навіть попри обмеження географічного характеру та інші обмеження, що випливають із міжнародних договорів, і забезпечувати собі свободу доступу в цьому регіоні. На рівні "стримування" включення до складу сил КМКОС підрозділів Морської піхоти допоможе у реалізації оперативних завдань із блокування спроб Росії захопити контроль над акваторією та забезпечення свободи переміщення, навіть за відсутності у регіоні власних сил, розміщених там на постійній основі.

Есмінець USS Arleigh Burke (DDG 51)
Есмінець USS Arleigh Burke (DDG 51)

Зрештою, на рівні активних наступальних дій включення підрозділів Морської піхоти до складу сил КМКОС дозволить успішніше проводити військові інтервенції в умовах обмеження та блокування противником свободи доступу та маневру, а також більш рішуче протистояти російській агресії.

Важливість Чорноморського регіону

Попри відносно невеликі розміри, Чорне море завдяки своєму географічному положенню має велике значення для економіки регіону. По-перше, десятки країн активно використовують Чорне море для транспортування комерційних вантажів. Щодня чорноморські порти приймають і відправляють понад 450 великовантажних торговельних суден, які в сукупності перевозять понад 500 мільйонів тонн вантажів щороку. Обсяги міжнародної торгівлі у регіоні Чорного моря стабільно зростають, а тому зростає і потреба в силах та засобах для регулювання та контролю торгівлі в цьому регіоні.

Для США Чорноморський регіон має не лише велике економічне, але й і геополітичне значення. У Чорному морі перетинаються інтереси країн НАТО та Росії. Близькість Росії змушує країни НАТО вступати з нею у пряму конфронтацію за вплив та стратегічні позиції. Це регіональне протистояння вийшло на новий рівень, коли НАТО почало допомагати Україні та Грузії в їх боротьбі з російською агресією. Чорноморський регіон цікавить НАТО і США ще й тому, що через Чорне море можна отримати доступ до Росії на її південному фланзі. Таким чином, весь цей регіон в цілому матиме для НАТО ключове стратегічне значення, якщо обставини потребуватимуть наступальної операції проти Росії. Для США Чорноморський регіон зберігатиме своє стратегічне значення доти, доки зберігається протистояння та/або у разі військової ескалації між НАТО та Росією.

Російська проблема

Враховуючи стратегічне значення Чорноморського регіону, силам КМКОС доведеться вирішувати цілу низку оперативних проблем як у протистоянні, так і у разі збройного конфлікту з Росією. Росія використовує Чорне море як оперативну магістраль для концентрації своїх сил та їх перекидання до кордонів сусідніх держав та у східне Середземномор’я. З цією метою Росія активно розвиває свій Чорноморський флот та арсенал засобів для обмеження свободи мореплавання у цьому регіоні.

Кораблі Чорноморського флоту РФ
Кораблі Чорноморського флоту РФ

Так, програма модернізації Чорноморського флоту передбачає будівництво шести сучасних підводних човнів, трьох ракетних фрегатів, шести ракетних корветів, а також десятків бойових кораблів меншої водотоннажності. Ці кораблі створюються спеціально для дій у ближній морській зоні Чорного моря та оснащуватимуться новітніми протикорабельними ракетами та засобами ППО.

Окремі підрозділи ЧФ вже використовуються для передислокації сил зі східної частини Середземного моря до Сирії, що є свідченням спроможності та прагнення Росії розширити рамки оперативної досяжності своїх сил. Таким чином, російський ЧФ за короткий час перетворився на сучасний, потужний флот, який протистоїть силам США в регіоні.

Росія модернізує не лише свій військово-морський флот, але й і арсенал засобів і спроможностей для обмеження та блокування доступу і маневру (так званий "протифлот", counter-navy). Цей арсенал є основою бойового потенціалу ЧФ. Він складається з протикорабельних та зенітних ракет, потужної берегової авіації, а також сучасних засобів радіоелектронної боротьби, які разом перекривають майже всю акваторію Чорного моря.

Дизель-електричний ПЧ пр.636.3
Дизель-електричний ПЧ пр.636.3 "Старий Оскол" Чорноморського флоту, озброєний далекобійними ракетами "Калибр-ПЛ"

У попередні десятиліття ВМС США були здатні забезпечити свою присутність практично в будь-якому регіоні світу і жоден противник не в змозі був адекватно цьому протидіяти. Проте у випадку конфлікту в Чорному морі баланс сил вже може скластися не на користь американського флоту.

Оперативні цілі та дефіцит спроможностей сил КМКОС у Чорноморському регіоні

Командування ЗС США в Європі має можливість забезпечити довгострокову присутність сил КМКОС у Чорноморському регіоні для вирішення завдань, пов’язаних із протистоянням з Росією, зокрема у разі виникнення прямого конфлікту, замість того, щоб підтримувати присутність там військово-морського угруповання, організованого для вирішення завдань мирного часу. Силам КМКОС, швидше за все, доведеться вирішувати оперативні завдання саме в Чорноморському регіоні.

Ці завдання будуть вирішуватись на тих самих рівнях глобальної оперативної моделі, які визначені Національною оборонною стратегією 2018 року. Отже, можна припустити, з якими проблемами можуть зіткнутися сили КМКОС при вирішенні поставлених завдань, і які сили та засоби для цього знадобляться.

На рівні "контакту" сили КМКОС повинні мати спроможності для того, щоб: (1) мати доступ до регіону, (2) виконувати свої зобов’язання перед союзниками та (3) перешкоджати поширенню російського впливу в регіоні. Завдання протистояння з Росією за відсутності збройного конфлікту вирішуються за допомогою спільних навчань ВМС різних країн. Для того, щоб мати можливість вирішувати ці завдання і надалі, командуванню КМКОС необхідно знайти розв’язання проблем, які є характерними саме для Чорноморського регіону. Одна з таких проблем пов’язана з прийнятою в 1936 Конвенцією Монтре.

Цей міжнародний договір встановлює різний режим проходу через Чорноморські протоки військових кораблів для флотів чорноморських та нечорноморських держав. Чорноморські держави можуть проводити через протоки у мирний час свої військові кораблі будь-якого класу. Для військових кораблів нечорноморських держав запроваджені суттєві обмеження за кількістю, класом (проходять лише невеликі надводні кораблі) та водотоннажністю.

Якщо дотримуватися вимог Конвенції, флот Росії, яка має статус чорноморської держави, практично завжди матиме чисельну перевагу над ВМС США в Чорному морі. Таким чином, крім обмежень географічного характеру, сили КМКОС зможуть проводити через чорноморські протоки лише судна, які не перевищують за розмірами корабель класу "крейсер", що значно зменшить потенціал для розміщення у регіоні сил США.

На рівні "стримування" силам КМКОС, ймовірно, доведеться вирішувати завдання з перешкоджання спробам Росії захопити контроль над Чорним морем та запобігання ситуаціям, подібним до тієї, внаслідок якої Росії вдалося анексувати Крим. Для цього силам КМКОС необхідно мати спроможності для забезпечення переконливої, довгострокової присутності у цьому регіоні.

Однак вирішення цього завдання стає все більш проблематичним з огляду на те, що оборонні пріоритети США продовжують зміщуватися у бік Тихоокеанського регіону. Як наслідок, більшість сил і засобів ВМС США сьогодні сконцентровані під керуванням лише одного Індо-Тихоокеанського командування, тоді як на інші п’ять командувань припадає лише 40 % потенціалу ВМС. Таким чином, ВМС просто не вистачить сил і засобів для того, щоб забезпечувати свою постійну присутність у Чорному морі для протидії російській агресії.

На рівні "активних наступальних дій" сили КМКОС повинні мати спроможності для швидкого перекидання в оперативний район додаткових сил та засобів підтримки та для рішучої протидії російській агресії. Завдання оперативного перекидання сил і засобів значно ускладнюється географією прибережних районів, придатних для висадки десанту, а також через активне застосування Росією засобів обмеження та блокування доступу і маневру. Сили КМКОС мають створити умови для (1) перекидання додаткових сил та засобів підтримки в оперативний район, (2) належного матеріально-технічного забезпечення військово-морських операцій та (3) підтримки таких операцій, яку мають забезпечити бойові підрозділи Морської піхоти.

Враховуючи появу нових глобальних загроз, посилення протистояння, а також завдання "керованих операцій", визначені Національною оборонною стратегією 2018 року, командування Корпусу Морської піхоти підготувало та затвердило нові методичні рекомендації щодо планування на наступні десять років. Стратегія розвитку Корпусу Морської піхоти до 2030 року (Force Design 2030) передбачає досягнення високого рівня інтеграції військово-морського потенціалу. Раніше така інтеграція мала односторонню спрямованість, тобто ВМС надавали транспортну, логістичну та вогневу підтримку підрозділам Морської піхоти після їх висадки у зоні бойової операції. Командування КМП, своєю чергою, не мало спроможностей (або бажання) для того, щоб надавати серйозну підтримку силам ВМС при здійсненні операцій з контролю акваторії та блокування доступу і маневру.

З урахуванням того, що сили КМКОС, швидше за все, проводитимуть свої операції спільно з підрозділами ВМС, Командування працює над оновленням складу та структури КМП, концепцій бойових дій, програм навчання та підготовки особового складу, моральних кодексів, а також принципів командування та лідерства. Внаслідок цього мають бути створені сили, які зможуть ефективно діяти як на землі, так і під час операцій з контролю морського простору. У разі успіху цієї стратегії при проведенні операцій на землі та на морі об’єднання сил та засобів ВМС та морського компонента Об’єднаних сил створить синергію, яка забезпечить успіх у протистоянні та у разі збройного конфлікту з Росією у Чорноморському регіоні.

Навіть таке відносно невелике військове формування, як тактичне угруповання наземних сил та авіації КМП (MAGTF), здатне істотно посилити потенціал сил КМКОС на Чорному морі. На найнижчому рівні командної вертикалі MAGTF знаходяться експедиційні загони морської піхоти (MEU), кожен чисельністю приблизно 2400 піхотинців. До складу такого загону входять піхотний батальйон, літаково-вертолітна ескадрилья та батальйон матеріально-технічного забезпечення.

У ході бойових операцій всі ці три компоненти діють узгоджено під командуванням штабу MAGTF і можуть десантуватися як з морських платформ, так і з наземних майданчиків, а потім з тих же кораблів та майданчиків повертатися на свої бази. Крім того, завдання та розміри загонів MAGTF можуть бути адаптовані під конкретні місії як у складі корабельних угруповань, так і незалежно від них.

Діючи спільно з силами КМКОС під час операцій з контролю акваторій та блокування доступу/маневру, тактичні угруповання MAGTF вирішуватимуть завдання вогневої підтримки, розвідки місцевості, командування та управління (С2), а також надавати інші види підтримки й таким чином зможуть значно посилити авіаційний, вогневий та розвідувальний потенціал сил КМКОС. Отже, об’єднання спроможностей КМП і сил КМКОС дозволить ефективно протидіяти регіональним викликам і досягти стратегічної та оперативної переваги в регіоні.

Читайте також: Морпіхи ВМСУ тренуються громити десант РФ за допомогою танків Т-80