На даний момент Кремль опинився "у підвішеному" стані щодо майбутньої долі своєї військово-морської бази в сирійському порту Тартус, і куди раптом чого виводити звідти свої війська та кораблі. Теоретичним варіантом виглядає Лівія, але насправді інтенсивного перекидання в цю країну техніки та озброєння РФ поки що не спостерігається
На цьому тлі аналітики RUSI (Королівського інституту оборонних досліджень) висловили своє бачення по ситуації, в якій опинились росіяни після падіння режиму Башара Асада в Сирії, і заодно окреслили цікаву конфігурацію, чому база в Тартусі для Кремля насправді була "чемоданом без ручки", і чому їм звідти нікуди йти.
Читайте також: РФ щодня для війни проти України підіймає 300 із майже 1400 наявних літаків, що тоді по іншим майже 1100

Для початку вони окреслюють, що Кремль отримав базу в сирійському Тартусі ще у 1973 році буквально як "втішний приз" після того, як Єгипет зробив "геополітичний поворот" в сторону США, що у свою чергу підірвало позиції Москви на Близькому Сході.
Визначення "втішний приз" цілком підходить зокрема під низький рівень функціональності бази в Тартусі, потужності якої дозволяли прийняти одночасно максимум до 11 кораблів, із яких допоміжними могли бути 3-5 кораблів.
Якщо ж говорити про задачі, які могла виконувати Росія з опору на базі в Тартусі, то це в першу чергу просто "демонстрація присутності", ну а уже в другу чергу наприклад ведення розвідувальної діяльності та виконання деяких специфічних місій, як наприклад супровід танкерів з нафтою від Ірану до Сирії. Але тепер у виконанні таких завдань сенсу нема, після падіння режиму Асада і після того, як нова влада Сирії м’яко кажучи не демонструє особливої зацікавленості у збереженні російської воєнної присутності.

Як далі розгортають свою думку автори RUSI, на нинішньому етапі Росія в плані збереження своєї присутності в Середземноморському регіоні дуже залежна від доброї волі Туреччини, і це при тому, що Москва примудрилась розізлити Анкару одним дуже необережним кроком. А саме – коли РФ на початку грудня 2024 року проводила демонстративний пуск "Циркона", то виявилось, що це все відбувалось у водах, щодо яких триває суперечка між Грецією та Туреччиною, і що цікаво, дозвіл на захід у ці води росіяни просили саме в греків.
Тому, якщо конкретніше, саме від доброї волі Туреччини в першу чергу залежить перспектива, чи зможе Росія у випадку потреби перемістити свою базу із Сирії у Лівію, де можуть бути насправді два варіанти – або порт Тобрук, або порт Бенгазі, що мають доволі непогано розвинуту інфраструктуру, але не дуже підходять для довготривалого базування військових кораблів.

Теоретично гарним варіантом для появи нової російської бази в Середземномор’ї міг би бути Алжир, що має розвинуту портову інфраструктуру та навіть має в своєму розпорядженні підводні човни російського проекту 636.6, не кажучи вже про те, що 85% озброєння алжирських збройних сил - від РФ. Але виявляється, що дії Росії в Малі уже почали напряму та явно протирічити інтересам Алжиру, тому взагалі відкрите питання, чи можуть зараз хоч про щось домовитись між собою росіяни та алжирці.
Ну й "бонусом" - теоретичний варіант відкриття військово-морської бази РФ в Судані, мова про який йде насправді ще з 2021 року. Навіть в цьому випадку геополітичний фон для Росії виглядає несприятливо, бо хоча на словах влада Судану демонструє лояльність Кремлю, але по факту вона не поспішає ратифікувати угоду по військово-морській базі, яка "зависла" ще на початку 2024 рокую
Отак загалом і виходить, що Тартус для росіян в їх нинішньому становищі став "чемоданом без ручки", який уже тримати сенсу нема, але й інших варіантів на горизонті не видно.
Читайте також: Алжир 10 років "ховав" свій ОТРК "Искандер" і вперше показав на параді лише зараз