Супутникові знімки демонструють, що новим користувачем ударного безпілотника Akıncı від турецької компанії Baykar Defence став Уряд національної єдності в Лівії, котрий протистоїть військам прокремлівського фельдмаршала Хаффтара.
Кількість фактично поставлених Akıncı для Уряду національної єдності в Лівії на даний момент невідома. Можна зафіксувати лише, що ударний БПЛА цього типу був відзнятий на аеродромі в Місраті, котрий виступає також базою і для розвідувально-ударних дронів Bayraktar TB2, що у свій час зіграли вагому роль в боях проти загонів прокремлівського ватажка Хаффтара.
Читайте також: Чому замовлення Румунією AIM-120C-8 для своїх F-16 дійсно важливо для України
Про сам факт того, що тепер новим користувачем Akıncı став законно визнаний уряд Лівії, пише в своєму блозі авторитетний IISS (Міжнародний інститут стратегічних досліджень). В тексті цієї публікації можемо знайти зокрема такий цікавий момент – виглядає так, що поле битви в Лівії стало заодно полем для демонстрації можливостей та конкуренції між виробниками БПЛА в Туреччині та Китаю.
Бо тут мало вказати, що згаданий вище Уряд національної єдності в Лівії послуговується безпілотниками типів Bayraktar TB2 та Akıncı. Тут є також момент в тому, що війська фельдмаршала Хаффтара використовували розвідувально-ударні безпілотники Wing Loong I та Wing Loong II китайського виробництва, придбані взагалі в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Крім того, в цьому блозі від експертів установи по суті поставлено ще й кілька питань по поставці ударного Akıncı, котрі читаються "між рядків".
Для початку – коли саме відбулась поставка для Лівії, бо перші натяки на подібні плани прозвучали ще в 2024 року, а вперше цей БПЛА "засвітився" уже в липні 2024 року.
Наступне важливе питання, яке там випливає – а як відбувається управління Akıncı (тобто одним чи кількома БПЛА) в розпорядженні законно визнаної лівійської влади. Бо, наприклад, на супутникових знімках не були помічені станції супутникового зв’язку, необхідні для управління Akıncı. Натомість можна побачити роботи по модернізації інфраструктури на авіабазах під контролем Уряду національної єдності, щоб звідти ефективніше використовувати наявні безпілотники.
А тут перейдемо і до третього питання по Akıncı в Лівії, за яке пишуть автори IISS та обгрунтованість котрого може викликати справедливі питання. Вони там виходять із того, що раз Akıncı підпадає під критерії "дальність понад 300 кілометрів" та "корисне навантаження 500 кілограмів та більше", то значить це є по суті порушенням норм Режиму контролю за ракетними технологіями, учасником якого є зокрема й Туреччина. Не кажучи уже про те, що формально досі діє ембарго від ООН на поставку озброєння усім сторонам конфлікту в Лівії.
Від Defense Express тут окремо наголосимо, що ми ніяк не коментуємо чи оцінюємо факт такої оцінки від IISS, ми просто це фіксуємо у своїй публікації.
Нагадаємо, що станом на лютий 2024 року третім експортним користувачем Akıncı став Азербайджан, а до цього в списку користувачів були взагалі Пакистан та Ефіопія.
Читайте також: Китай віз через Італію в Лівію ударні БПЛА Wing Loong як "вітряні турбіни"
