Проєкт "Горлиця" стартував під вимоги та потреби Збройних сил. Проте з 2017 р. фактично поставлений на паузу. "Горлиця" стала яскравим демонстратором як можливостей, так і вад у створенні нових зразків техніки.
Причому головні виклики стосуються не технологічних перешкод, а відсутності чітких візій та послідовності у діях та рішеннях. А це загрожує будь-якому вітчизняному оборонно-промисловому проєкту.
Читайте також: Нові деталі ударного БПЛА від ДККБ "Луч": повністю автономний та більший за Bayraktar TB2 (відео)
Частина фахівців ДП "Антонов" сьогодні висловлюють позицію, що братися за технологічні складні проєкти БпАК доцільно лише після досягнення помітних результатів у більш "простих" ініціативах.
Далі – деякі цікаві факти, тези та пропозиції.
Історія появи проєкту "Горлиця"
Як свідчить попередній досвід розробки ОВТ в Україні, військові проекти традиційно проходять шлях від звернення підприємства до МО України з ініціативою щодо розробки (модернізації) зразка ОВТ через відкриття дослідно-конструкторської роботи (ДКР). При цьому науково-технічний набуток для цих проектів, як правило, на підприємстві вже існував.
Горлиця" стала яскравим демонстратором як можливостей, так і вад у створенні нових зразків
Проект "Горлиця" стартував в Україні з "нульової відмітки".
Ніякого набутку для створення БпАК важких класів (250 кг, 3000 кг, 7500 кг) в Україні не було. Це був абсолютно новий, складний та перспективний напрям розвитку ОВТ, який розпочався як класична дослідно-конструкторська робота з огляду на вимоги та потреби Міноборони.
ДП "Антонов" очолило перелік підприємств, які мають перспективу промислової реалізації в Україні складних проектів щодо створення саме важких БпАК від тактичного до оперативно-тактичного, оперативного та стратегічного класів.
Саме в рамках виконання НДР у МО України, ДП "Антонов", як провідне підприємство авіаційної галузі України було залучено до робіт за напрямком розвитку важких БпАК військового призначення.
Стан реалізації проекту "Горлиця"
Нормативним базисом для виконання проекту є Постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.2013 №120 "Порядок розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску видів такої продукції".
У проєкті "Горлиця" були реалізовані наступні етапи:
2014 рік – проведена НДР з дослідження можливостей промислової реалізації БпАК в Україні, підготовлено проект Рішення про відкриття ДКР;
2016 рік – затверджено Спільне рішення про відкриття ДКР;
2016 рік – затверджено та надано ТТЗ до ДП "Антонов";
2016 рік – виконано та захищено з позитивним Висновком від комісії МО України етап ДКР “Розроблення технічного проекту”;
2017 рік – презентація проекту для представників ЗС України та МО України на військовому полігоні у Чернігівській області;
2017 рік – проведення попередніх льотних випробувань демонстратору БпЛА АН-БК-1;
2017 рік – демонстраційний показ польоту БпЛА АН-БК-1 для представників РНБОУ, МОУ, НГ, ЗСУ;
2018 рік – проектування за темою "Горлиця-2";
2019-2020 роки – виробництво оснастки для виготовлення композитного інтегрованого фюзеляжу, збільшення злітної ваги БпЛА з 200 до 250 кг з метою забезпечення можливості переходу до реалізації ударного варіанту проекту “Горлиця-2”, складання демонстратору БпЛА.
ДП “Антонов” на сьогодні проводить роботи:
в рамках проекту "Горлиця-1"– розробка програмних засобів та робочих місць щодо моделювання та налаштування автопілоту, відпрацювання методики проведення попередніх льотних випробувань;
в рамках проекту "Горлиця-2" – виготовлення складових частин БпАК, виготовлення оснастки – прес-форм для композитних елементів конструкції планера, складання демонстратору БпЛА.
Роботи співвиконавців за складовими частинами БпАК в рамках проекту “Горлиця” призупинені у зв'язку з відсутністю державного фінансування.
Унікальні риси проєкту “Горлиця”: національна кооперація, врахування бойового досвіду і вимог НАТО.
За усіма складовими БпАК передбачена повністю вітчизняна кооперація співвиконавців проекту. Основними співвиконавцями є:
ДП "Івченко-Прогрес" (м. Запоріжжя) – силова установка;
ДП "Захист і автоматизація об’єктів НДІРВ" (м. Харків) – обладнання командно-телеметричної радіолінії та радіолінії передачі даних;
ТОВ "Телекарт Прилад" (м. Одеса) – наземна станція управління, наземний тактичний зв'язок, віддалений відео термінал, інтеграція з АСУ ЗСУ;
ДП “Антонов” – НВП “Хартрон-Аркос” ЛТД (м. Харків) – центральний обчислювач з функцією автопілоту;
ДП “Ізюмський приладобудівний завод” (м. Ізюм) – оптико-електронна система повітряної розвідки.
В рамках проекту "Горлиця-2" до цієї кооперації може залучатися ДП ДККБ “Луч” (м. Київ) – розробка високоточних боєприпасів для БпЛА.
Зменшення вартості та зниження технічних ризиків у проекті "Горлиця” можливо за рахунок використання уніфікованих складових частин, які пройшли випробування у інших зразках озброєння, це в першу чергу стосується автоматизованих робочих місць (АРМ) операторів БпЛА, які використовуються у НСУ БпАК.
Проект "Горлиця" зупинився на позитивному Висновку комісії МО України від 28 липня 2016 року. Комісія визначила, що Технічний проект ДКР за шифром "Горлиця" вважається виконаним...
Всі підприємства, які складають кооперацію проекту "Горлиця", мають успішно завершені розробки для МО України, прийняті на озброєння зразки ОВТ, серійно їх виготовляють для потреб МО України і постачають у війська, виробництво відповідає військовим стандартам та контролюється військовими представництвами замовника.
Врахування досвіду застосування БпЛА в АТО (ООС).
Досвід застосування операторами БпЛА, що був набутий в зоні проведення АТО (ООС) в умовах активної протидії з боку засобів РЕБ та ППО, був практично втіленим у вимогах ТТЗ, яке було надано до ДП "Антонов". Це є вкрай важливою складовою, що відрізняє цей проєкт від інших.
На сьогодні можна вважати, як стверджують на ДП " Антонов", що жодний закордонний зразок аналогічного класу БпЛА проєкту "Горлиця" не відповідає вимогам ЗСУ. Тому що закордонні зразки створювалися у інший період часу, для інших умов бойового застосування, для іншого противника, для своїх національних збройних сил - з урахуванням їх тактики та досвіду бойового застосування у військових конфліктах.
Головні виклики стосуються не технологічних перешкод, а відсутності чітких візій та послідовності у діях та рішеннях. А це загрожує будь-якому вітчизняному оборонно-промисловому проєкту.
Також вперше у розробку авіаційного проекту військового призначення у ТТЗ включено чотири документа зі стандартизації НАТО. Вони визначають відповідність проекту "Горлиця" вимогам STANAG, забезпечення сумісності з системами управління та озброєння країн-членів НАТО.
Представники ДП “Антонов” є постійними учасниками робочої групи НАТО зі стандартизації в галузі беспілотних авіаційних систем - “Unmanned Aerial System (UAS)”.
В рамках роботи цієї групи вони приймають активну участь у засіданнях робочої групи, обговоренні проектів стандартів, виступають з презентаціями власного досвіду, зокрема врегулювання польотів БпЛА у повітряному просторі України, процедури отримання дозволу на польоти дослідних зразків важких БпЛА, організації та проведення їх випробувань в Україні.
Однак, головним досягненням участі у цій роботі, є відпрацювання механізму отримання документів НАТО зі стандартизації для підприємств вітчизняної промисловості, з урахуванням можливостей реалізації програми НАТО для країн-партнерів, у якій Україна бере активну участь.
До позитивних результатів, слід віднести отримання офіційним шляхом останніх редакцій електронних версій документів зі стандартизації НАТО STANAG, які вже сьогодні використовує ДП “Антонов” та підприємства співвиконавці проекту у роботі.
Проблеми реалізації проекту “Горлиця” та досвід інших
Проект зупинився на позитивному Висновку комісії МО України від 28 липня 2016 року. Комісія визначила, що Технічний проект ДКР за шифром "Горлиця" вважається виконаним та прийнятим із зауваженнями та рекомендаціями.
Комісія також вважала за доцільне перейти до виконання наступного етапу ДКР. Висновок був наданий до Департаменту ВТП, розвитку ОВТ МО України на затвердження. Але договір на виконання ДКР не був укладений. Що, фактично, є порушенням процедури подальшого розвитку зразка озброєнь.
З цього періоду всі роботи за проєктом "Горлиця" ДП "Антонов" веде самостійно.
При цьому показово, що закордонний досвід демонструє правильність того шляху, по якому почала рухатись Україна. Адже саме так діяла, наприклад, і турецька компанія Baykar Makina, які розробляє безпілотні комплекси. Один з них - ударний безпілотник Bayraktar TB2 був закуплений для української армії.
Від демонстратора до серійного БпАК - це той шлях, на якому зразок покращується, змінюється, лікуються його "дитячі хвороби росту" і змінюються не лише ТТХ, а і зовнішній вигляд. Так відбувалося це у Туреччині.
Таким чином, шлях до успіху був у послідовності кроків: потреба власних збройних сил (державне замовлення), тендер (конкурс), контракт, що передбачає фінансування від держави, серійне виробництво, постачання у війська, експлуатація та бойове застосування, постачання на експорт.
Після досягнення результату у класі "Tactical UAV" - перехід до нового етапу створення БпАК - більш високого класу "НАLE".
Цей приклад не є унікальним, це – загальносвітова практика і цей досвід потрібно враховувати Україні. А саме - братися за більш "складні" проекти БпАК доцільно лише після досягнення результату на більш "простих".
Це дає можливість в першу чергу, зменшити ризики саме для військових, по-друге, отримати необхідний рівень компетенції вітчизняними підприємствами, які задіяні у кооперації.
Як варіант, пропонується ідея розвитку та нарощування можливостей нових безпілотних систем. У цій своєрідній дорожній карті за точку відліку вітчизняних компетенцій та можливостей взято набуток, досягнутий за проєктом "Горлиця".
Основна ідея дорожньої карти: через розвиток вітчизняного проекту “Горлиця” - підтримати вітчизняну кооперацію промисловості, забезпечити його стійке фінансування, контроль виконання з боку військових представництв та комісій МО України, здійснювати його всебічне науково-технічне супроводження та підтримку щодо процесів набуття компетенції та досвіду промисловістю.
За результатами успіху цього проекту та на базі досягнутого технічного рівня зразка, перейти на розробку у середньостроковій перспективі з 2025 року БпАК більш високого класу MALE та у достроковій перспективі з 2030 року БпАК класу HALE з силовими установками вітчизняного виробництва MS-500V та AI-450C.
Довідково:
Окрім проекту "Горлиця", ДП "Антонов" розробило проект стратегічного БпАК. Реалізація проекту здійснюється в рамках військово-технічного співробітництва відповідно до технічного завдання Міністерства оборони України щодо створення стратегічного ударного БАК максимальною злітною масою 6 тонн.
За даними розробника, розрахункове корисне навантаження нового ударного комплексу становитиме 1,4 тонн. Передбачається можливість оснащення комплексу, в тому числі, протитанковим і ракетно-бомбовим озброєнням. Розмах крила літального апарату складатиме 24,63 м. Максимальна злітна вага становитиме 6000 кг. БПЛА буде оснащений двома українськими ТВД АІ-450 (2x750), які забезпечуватимуть політ на крейсерській швидкості 310-420 км/год. Крейсерська висота польоту апарату становитиме 12200 м, а тривалість польоту - 24 години.
Читайте також: Ударні БПЛА України
