xcounter
#

Нові деталі ударного БПЛА від ДККБ "Луч": повністю автономний та більший за Bayraktar TB2 (відео)

Україна зможе отримати власний ударний БПЛА
Україна зможе отримати власний ударний БПЛА
11170

​З’явились нові подробиці розробки ДККБ "Луч" - ударного БПЛА з робочою назвою "Сокіл-200"

Генеральний конструктор-Генеральний директор ДККБ "Луч" Олег Коростельов у інтерв'ю Defense Express розповів про нову розробку ударного БПЛА з робочою назвою "Сокіл-200".

ДККБ "Луч" має намір створити повноцінний ударний БПЛА, з розмахом крила у 14 метрів, що на два метри більше ніж у турецького Bayraktar TB2, а корисне навантаження буде у рази більшим - 200-250 кг. Водночас тривалість польоту буде також дорівнювати 24 годинам.

Читайте також: ​Руйнування ворожих міфів про "Нептун" та про потужну "Вільху" як оптимум: інтерв'ю з Олегом Коростельовим (відео)
Bayraktar TB2
Bayraktar TB2 знходиться на озброєнні Повітряних сил ЗСУ

Проте складністю у розробці ударного БПЛА, як підкреслив Олег Коростельов, є не тільки забезпечення високих льотних характеристик, а створення повністю автономного літального апарата.

"Мова не йде про невеличкий літачок, яким керують з пультом по радіо. Ми розробляємо повноцінний БПЛА з системою автоматичного зльоту та посадки, автономним польотом по маршруту з використанням інерціальної системи, з передачею даних по дальньому захищеному каналу зв’язку", - підкреслив Генеральний конструктор-Генеральний директор ДККБ "Луч".

hermes 900
Hermes 900 від ізраїльської Elbit Systems має схожі розміри з проектом ДККБ "Луч"

Для реалізації цієї роробки буде активно використані технологічні рішення, які вже опрацьовані у комплексі "Нептун" та інших проектах ДККБ "Луч". Мова йде про командний пункт з системами зв’язку, інерціальну систему наведення та частину іншої авіоніки ракети Р-360, наші високоточні ракети для вертольотів

з оптично-прицільною станцією ОПСН-І

.

Про проект БПЛА з 14:47

Як вже повідомлялось, фінансово, й технічно це складає до 85% вартості робіт зі створення подібного ударного безпілотного апарату. Це ж дозволить, при належному фінансуванні, через дев'ять місяців почати льотні випробування, а ще через 8-9 місяців завершити відпрацювання всіх систем.

Таким чином обрис вітчизняного ударного БПЛА від ДККБ "Луч" наразі виглядає наступним чином: розмах крила - 14 метрів, орієнтовна довжина - 7-8 метрів. Орієнтовна злітна вага - 1000-1300 кг. Корисне навантаження: до 200-250 кг з можливістю озброєння чотирма високоточними ракетами типу "Бар’єр-В" з дальністю польоту до 7,5 км.

За виявлення та наведення на ціль відповідає оптична станція ОПСН-І зі здатністю виявлення цілей (з повітря) до 14,5 км. Вона оснащена тепловізійним, телевізійним та лазерним каналами, а також лазерним далекоміром.

Сокіл 200
Поки єдине зображення проекту "Сокіл 200"

Водночас питання двигуна зараз вирішується, відомо про існування вибору між поршневим чи турбогвинтовим двигуном. На думку Defense Express, найбільш вірогідними варіантами є розробки українського "Івченко-Прогрес" або поршневий двигун аналогічний за характеристиками австрійському Rotax 914.

Серед відомих розробок "Івченко-Прогрес" найбільш близькою є АІ-450. Він має потужність до 450 к.с. та масу у 130 кг. До речі саме цей двигун було обрано для ударного турецького БПЛА Akinci. Проте така велика потужність може виявитись надлишковою для БПЛА та, враховуючи рівень споживання пального, може негативно вплинути на дальність польоту.

В цій ситуації існує вірогідністьтого, що "Івченко-Прогрес" запропонує для українського ударного БПЛА нову розробку - спеціальний двигун для такого класу літальних апаратів, проект якого вже, за інформацією Defense Express, вже розроблено.

Щодо варіанту використання іноземного Rotax 914, то слід зазначити, що він використовується у цілому ряді аналогічних за можливостями БПЛА, зокрема, Hermes 900, Heron 1 та MQ-1B Predator. Він має максимальну потужність у 115 к.с. та вагу у 78 кг. На боці цього варіанту - характерні для всіх поршневих двигунів рівень економічності, який становить у крейсерському режимі близько 20 літрів на годину.

MQ-1B Predator
MQ-1B Predator знаходиться на озброєнні армії США

У будь-якому разі питання створення вітчизняного ударного БПЛА силами ДККБ "Луч" виглядає найбільш реальним серед всіх інших можливих розробників, навіть попри відсутність досвіду таких розробок у київського КБ. Проте успіх з розробкою "Нептуна", який був створений у надзвичайно стислі терміни попри відсутність профільного досвіду, доводить, що ДККБ "Луч" дійсно може реалізувати цей амбітний проект.

Читайте також: ​Про український ЗРК та можливість створення власного Javelin: інтерв'ю з Олегом Коростельовим (відео)