Сербські ресурси повідомили, що тепер PASARS-16 може застосовувати модернізований варіант ракети від ЗРК малої дальності "Стріла-10". (Див.: New Artillery-Missile air defence system "PASARS-16" with modernized IR guided missile 9M37 (Strela-10M) with additional booster added:@MihajlovicMike @gunner_schmulkepic.twitter.com/FeRCPYZT9A— Zoran Vukosavljevic (@ZoranVukosavlje) April 6, 2021
Доопрацювання стосуються більш досконалої головки самонаведення і стартового прискорювача. Передбачається, що тепер ЗРГК Terminator отримає кращі можливості у боротьбі з різними повітряними цілями, в тому числі - з безпілотними летальними апаратами різних типів.
Читайте також: ЗРК ближньої дії для закордонного замовника: який новий комплекс розробляє ДККБ "Луч"
Раніше PASARS-16 оснащувався модернізованими авіаційними ракетами Р-13М класу "повітря-повітря" ближньої дії. Р-13М - це власне сербська розробка.
Для вирішення завдань "земля-повітря" у цих ракет замінили двигун на більш потужний, доопрацювали інфрачервону головку самонаведення і поставили новий лазерний підривач. Маса ракети - 125 кг. Маса бойової частини - 11 кг. Швидкість ракети - 800 м/с. Діаметр - 170 мм.
Тож з оновленими ракетами Р-13М PASARS-16, як заявлялось, може збивати повітряні цілі на висоті до 8000 м і дальності до 12000 м.
Окрім ракет, на PASARS-16 встановлена 40-мм автоматична гармата "Бофорс" L70. Її скорострільність - 240 пострілів в хвилину. Початкова швидкість снаряда досягає 1000-1600 м/с. Дистанція ураження - близько 3000 метрів. Ефективність застосування такої зброї забезпечується сучасною системою управління вогнем з тепловізіонним каналом.
Terminator виконаний на трьохвісному шасі всюдиходу FAP-2026BS/AV. Кабіна і башта з озброєнням мають бронювання. Передбачений протимінній захист. Потужність двигуна - 280 к.с.
Дані про оновлену ракету від "Стріли-10", якою може тепер оснащуватись PASARS-16 на додачу до Р-13М, ще не не оголошені. Проте з огляду на масо-габаритні параметри, можна припустити, що вона не буде кращою від Р-13М. Але насамперед важливе інше - створення ракет для заміни старих зразків як ЗРК, так і ракет до них, які вже не придатні для ефективного застосування.
І Сербія продемонструвала декілька ітерацій, як можна подолати ці перешкоди, спираючись на можливості власних обронних підприємств.
Цей виклик зараз стоїть і перед Україною. Насамперед через те, що ЗС України й досьогодні не мають рішення для заміни ракет до ЗРК "Стріла-10". Ресурс ракет 9М37 вже вийшов за межі гарантійних термінів зберігання. Водночас сам комплекс - це розробка 1970-х років і він не спроможний ефективно протидіяти основним загрозам сучасного поля боя.
Тож, враховуючи цю реальність, для розв’язання задач протиповітряної оборони в ближній зоні – на дальності до 7 км – у вітчизняному ДержККБ "Луч" розробили проєкт нової бікаліберної ракети.
По передній частині її калібр становить 72 мм, що відповідає діаметру ГСН (двоканальна ГСН з логічним блоком селекції й глибоким охолодженням фотоприймача, що розроблялась для модернізації ПЗРК) і блоку управління з ключовими елементами для ПЗРК від казенного підприємства "Центральне Конструкторське бюро "Арсенал" (ЦКБ "Арсенал").
У свою чергу, рішення по стартовому і маршовому двигунах, корпусу, ТПК, бойовій частині близькі до тих, що застосовані у ПТРК "Корсар" від ДержККБ "Луч". Як відомо, "Корсар" стартує з транспортно-пускового контейнера і вражає наземні цілі на дальності до 2,5 км. Ракета має калібр 107 мм і керується напівавтоматичною лазерною системою наведення.
Блок управління, отримуючи команди від головки самонаведення, формує команди на рулі управління, які виводять ракету в точку для найбільш ймовірного знищення повітряної цілі.
Нова бікаліберна ракета підходить для модернізації комплексів, ракети яких вже вичерпали свій ресурс
При більшому калібрі маршового двигуна - у порівнянні з ПЗРК - суттєво підвищується енергетика такої бікаліберної ракети. А, отже, збільшується дальність польоту ракети, плюс можна збільшити масу бойової частини, що підвищить коефіцієнт знищення цілі однією ракетою. Чи то буде літак, гелікоптер або ж безпілотник, якщо він має достатню теплову сигнатуру для захоплення головкою самонаведення.
Очікувані тактико-технічні дані ракети: дальність ураження цілей – 0,5-7 км, швидкість цілей – до 900 м/с, маса ракети – 18,1 кг, маса осколково-фугасної бойової частини – 3 кг.
Така ракета може успішно застосовуватися з наземної пускової установки, яка може керуватися оператором дистанційно – наприклад, ПТРК "Стугна". Нова бікаліберна ракета підходить і для модернізації комплексів, ракети яких вже вийшли за межі допустимих ресурсів.
Наприклад, їх можна адаптувати для застосування зі "Стріли-10". При цьому на одну самохідну пускову можна встановити до 8 ракет. Можна піти ще далі – адаптувати їх під установку на бронетранспортери 4х4 типу "Дозор".
Створення макетного й дослідного зразків можливе у стислі терміни
Тоді ми отримаємо мобільний комплекс ППО, який вкрай необхідний нашим десантникам чи сухопутним військам для прикриття батальйонних тактичних груп, які діють у відриві від основних сил і в бою можуть розраховувати лише на власні можливості.
У ДержККБ "Луч" стверджують, що створення макетного й дослідного зразків можливе у стислі терміни – з використанням технічних і технологічних рішень, які вже є в українських підприємств, а також ключових вузлів і рішень, які вже відпрацьовані на серійних виробах. Це суттєво скоротить час і засоби для реального оновлення вітчизняних ЗРК ближньої дії.
При цьому у ДержККБ зараз розробляють для неназваного інозамовника новий ЗРК ближньої дії, де застосовується інша ракета - ракета РК-10, котра адаптована для ураження повітряних цілей.
Читайте також: Як у Росії пропонують модернізувати свої зенітні комплекси "Тунгуска": що цікавого для України