Поставка 118 автомобілів Hizir з запасними частинами та засобами технічного обслуговування почнеться у 2022 році і триватиме до кінця 2023 року.
Коментуючи контракт, виконуючий обов'язки генерального директора компанії Katmerciler Фуркан Катмерчі сказав, що угода з Кенією стала підсумком дворічної роботи.
Читайте також: ПТРК та ББМ "Козак-2": що з озброєння продавала Україна у 2020 році за даними звіту ООН
У 2020 році Katmerciler експортувала продукції на суму 273 млн турецьких лір (31,9 млн дол США), а частка експорту у загальному доході компанії досягла 78%.
Бронеавтомобіль Hizir від компаніі Katmerciler вперше був представлений під час виставки High Tech Port у листопаді 2016 року. Hizir розроблений і оптимізований для дій у екстремальних умовах експлуатації в сільській та міській місцевості. Базова версія може вміщувати до 9 військовослужбовців, включно з водієм та командиром, а також до 7 чоловік десанту.
Машина відрізняється високим рівнем балістичного і протимінного захиста, оснащена 6-циліндровим дизельним двигуном Cummins ISL з проміжним охолодженням, який має робочий об'єм 8,9 літра і розвиває 400 к.с. (298 кВт) при 2100 оборотах на хвилину. Максимальна швидкість становить 110 км/ год, запас ходу до 700 км, машина має повністю незалежну підвіску зі спіральної пружиною і амортизатором.
Компанія Katmerciler стверджує, що бронеавтомобіль Hizir - це багатоцільова, недорога і проста в обслуговуванні машина
Hizir оснащений баштою Aselsan SARP турецького виробництва, в залежності від експлуатаційних вимог вежа може оснащуватися 12,7-мм або 7,62-мм кулеметом, 40-мм автоматичним гранатометом. Машина має 9 амбразур для ведення вогню (по 4 з кожного боку і 1 на задніх дверях), оснащена димовим гранатометом у верхній частині корпусу.
Компанія Katmerciler стверджує, що бронеавтомобіль Hizir - це багатоцільова, недорога і проста в обслуговуванні машина, придатна для різних конфігурацій. Таких як командна, машина РБХЗ, платформа для різного озброєння, також її можна використовувати як машину швидкої допомоги, а також для охорони кордонів або для розвідки.
Насьогодоні Кенія - провідна східноафриканська економіка, яка має розвинену інфраструктуру і завдяки порту Момбаса, другому на континенті, грає роль "воріт" для торгівлі з усім регіоном.
Кенія є хабом для європейських та азійських компаній, які прагнуть зайти на африканський ринок, зі зручною комунікацією та інфраструктурою.
Тож зволікання Києва з плановою роботою на цьому ринку обертається недоотриманими доходами як для цивільних, так і оборонних компаній - як державних, так і приватних.
Хоча продукція українських виробників харчової продукції різного призначення у Кенії відомв, зі зброєю made in Ukraine нині ситуація виглядає гіршою. Особливо на тлі тієї ж закупівлі турецьких бронемашин 4х4 - при тому, що Україна спроможна виготовляти аналогічну продукцію.
Різниця хіба що у якості маркетингових та лоббістьких зусиль з українського боку у останні роки. А відтак - і у результатах.
На відміну від України, Туреччина зробила особливу ставку на Африку. Турецький уряд зробив Африку пріоритетом ще 15 років тому. У контексті тієї ж Кенії, як приклад, були започатковані прямі рейси турецьких авіакомпаній зі Стамбулу з пільговими цінами на авіаквитки, турецькі компанії почали брати участь у виставках, будівництві тощо.
Зазалом за десять років кількість турецьких посольств на ариканському континенті зросла з 12 до 42.
Анкара створила зони вільної торгівлі з Єгиптом, Марокко, Тунісом, Маврикієм . А сам турецький лідер Реджеп Ердоган за останні роки здійснив 51 візит у 27 країн Африки. Така активність, звісно, сприяє довірі і реалізації різнопланових довгострокових проєктів. Тож Україні слід навчитись робити висновки з чужих перемог.
Читайте також: "Практика" поставила нову партію ББМ "Козак-2": морпіхи отримали поповнення (фото)
