Комплекси цієї компанії нині активно застосовуються в артилерійських підрозділах Збройних Сил України. Проте у протидії з ворогом практика застосування розвідувального БпАК А1-СМ «Фурія» засвідчила нову реальність. Важливі цілі противник розташовує на значній відстані і в закритих позиціях. Часто ці об’єкти ворог розміщує безпосередньо біля житлових будинків, через що знищити їх за допомогою стандартних засобів ураження – ствольної чи реактивної артилерії – практично неможливо. Отже, необхідно використовувати щось інше. Тому в «Атлон Авіа» поставили перед собою завдання – розробити систему, що здатна знищувати такі цілі без завдання шкоди мирному населенню та об’єктам цивільної інфраструктури. Саме зараз в компанії народжується новий комплекс з баражуючим боєприпасом під назвою «Грім» («Silent Thunder»).
Про те, що вже зроблено і що саме пропонує компанія українському та закордонному замовнику, нашому журналу розповів директор НВП «Атлон Авіа» Артем Вьюнник.
Читайте також: "Оборонні підсумки 2019 року": що вдалося і не вдалося зробити в Україні
– Ваш безпілотник «Фурія» літає на передовій ледь не з самого початку бойових дій на Донбасі. Основні користувачі – артилеристи Збройних Сил – визнають, що ви досягли значних успіхів у розвитку свого базового продукту – БпАК А1-СМ «Фурія». Що стало поштовхом до вибору нових пріоритетів, а саме – до розробки баражуючого боєприпасу?
– У перші роки війни ми були впевнені, що ніколи не будемо розробляти будь-які засоби ураження, адже це суперечить нашим базовим цінностям. Але цинізм і підлість, з яким ворог нищить нашу державу і загарбує наші землі, змусили нас переглянути наші принципи. Відкриття цієї дослідно-конструкторської роботи було суто ініціативним рішенням. Ми взяли на себе ризик розробити зразок, потреба в якому не була визначена Збройними Силами України. З огляду на потреби наших військових на передовій, ми замислилися над створенням засобу дорозвідки та ураження цілей на великій глибині в закритих позиціях. Нашою метою стала розробка засобу високоточного ураження цілей з мінімальною шкодою для мирного населення та навколишніх об’єктів цивільної інфраструктури.
Крім того, ми постійно взаємодіяли з військовими та аналізували результати розвідувальних даних з нашої «Фурії». У результаті це підштовхнуло нас до самостійного формулювання тактико-технічного завдання на створення баражуючого боєприпасу. Звичайно, що концепція з’явилася не за один рік. Ми над цим працювали впродовж останніх років нашої безпосередньої участі в зоні бойових дій.
Згодом цю ідею підтримав начальник Генерального штабу Муженко Віктор Миколайович. На наш запит він надав дозвіл отримати оперативно-тактичні вимоги (ОТВ) для ударного безпілотника класу поля боя. І хоча ОТВ, які ми отримали, не зовсім відображають концепцію застосування баражуючого боєприпасу, основні тактико-технічні характеристики, такі як кругове відхилення, ймовірність ураження, а також типові цілі, ми взяли саме звідти.
– Розкажіть детальніше про вашу розробку. Які технічні характеристики має боєприпас?
– Щодо основних льотно-технічних характеристик нашого боєприпасу, то вони є достатньо конкурентоздатними. Крейсерська швидкість становить близько 120 км/год, що має забезпечити підліт у район цілі на відстані 30 км приблизно за 15 хвилин у нормальних метеоумовах. Загалом у повітрі боєприпас може перебувати до 60 хвилин, що було підтверджено на льотних випробуваннях. За нормальних метеоумов боєприпас у районі цілі має знаходитися не більш як 15-20 хвилин. І ще стільки ж витрачає на підліт до цілі. Але навіть якщо є сильний зустрічний вітер, і він буде летіти до цілі всі 40 хвилин, то все одно матиме в запасі достатньо часу для завершення місії. Злітна вага першої модифікації боєприпасу «Грім» ST-35 становить менш як 10 кг, з них бойова частина – 3,5 кг. Типи бойових частин та їхня вага будуть різними. Наразі відпрацьовується застосування термобаричної БЧ зазначеної ваги. Надалі буде можливе оснащення іншими типами бойових частин, зокрема кумулятивною та осколково-фугасною. У перспективі плануємо працювати над направленим підривом бойової частини, що має звести ймовірну шкоду оточуючим до мінімуму.
Система автоматичного наведення реалізована по телевізійному або інфрачервоному каналу. Головка самонаведення змінна – залежно від метеоумов екіпаж буде самостійно визначати, який тип головки треба використати. Це також надасть можливість заощадити деякі кошти. Втім, вартість тепловізійних камер поволі знижується, тому є ймовірність того, що скоро потреба у використанні звичайних оптичних камер зовсім зникне, адже тепловізійна картинка більш контрастна і на її обробку витрачається менше ресурсів. Наведення на ціль відбувається шляхом обробки відеосигналу на борту літального апарата-носія та автоматичного коригування траєкторії до моменту влучення в ціль. Оператор бере участь у знищенні об’єкта виключно до моменту, коли ціль виявлено та підтверджено – надалі комплекс працює автономно. Літальний апарат самостійно оцінює метеоумови в районі цілі, виходить на лінію прицілювання з мінімальною боковою складовою вітру та в автономному режимі знищує ціль.
Треба зауважити, що комплекс розробляється з огляду на те, що навігація за допомогою GPS/GLONASS в зоні бойових дій малоефективна. Отже, комплекс буде максимально «GPS-незалежним». Це означає, що завдання буде виконано навіть в умовах, коли ведеться активна радіоелектронна боротьба.
– У чому полягає особливість конструкції баражуючого боєприпасу?
– Для вирішення завдання, яке ми поставили перед собою – враження цілі під кутом, близьким до нормалі – використання класичної аеродинамічної схеми просто недоцільно. На фазі пікірування керованість носія такої схеми незадовільна і влучити в ціль з круговим відхиленням не більш як 2-3 метри майже неможливо. Саме тому ми розробили баражуючий боєприпас за схемою біплана з двома наборами X-подібних площин, які встановлені на фюзеляжі з оптико-електронним блоком наведення в носовій частині. Використане нами аеродинамічне компонування є компромісом у вирішенні двох задач – достатньої аеродинамічної якості в режимі горизонтального польоту та високої керованості на фазі пікірування та наведення на ціль. Ця аеродинамічна схема є ледь не єдиною, яка підходить для виконання подібних задач, тому схожі схеми застосовують і інші виробники, адже фізику не проведеш. Для ураження цілей у закритих позиціях при вертикальному пікіруванні немає іншої настільки ефективної аеродинамічної схеми, крім тієї, що ми використали.
– Як саме здійснюється запуск баражуючого боєприпасу «Грім»?
– Система запуску боєприпасу – це комплексне рішення, яке вирішує цілу низку актуальних задач – мінімізація площі для старту, розв’язання питання підтвердження ураження цілі, мінімізація ваги, і, звісно, надійність та простота використання. Таким рішенням став запуск боєприпасу за допомогою мультироторного літального апарату. Це дає можливість здійснити запуск майже з будь-якої площадки – навіть з двору житлового будинку. Мультироторний літальний апарат піднімає боєприпас на висоту 500 м, після чого той від’єднується та прямує в район цілі. Сам мультиротор піднімається на висоту близько 1000 метрів і залишається у повітрі, виконуючи роль ретранслятора. Такої висоти достатньо для підтримання стійкого відеоканалу з баражуючим боєприпасам на відстані 30-40 км аж до того, як боєприпас влучить у ціль. І вага такого рішення значно менша за вагу механічної чи пневмо катапульти.
Наразі ми плануємо представити комплекс у двох конфігураціях. Перший варіант – мобільний, похідний, розрахований на транспортування трьох таких боєприпасів та всього допоміжного обладнання розрахунком з 3 осіб, у кожного з яких буде рюкзак вагою до 15 кг. Другий варіант передбачає реалізацію подібного комплексу на базі шасі автомобіля, але це питання вже буде вирішуватися з огляду на потреби та побажання Збройних Сил України чи інших замовників.
– Якісь технічні рішення, відпрацьовані на БпАК А1-СМ «Фурія», будуть застосовані на боєприпасі «Грім»?
– Так. Передусім це система автосупроводження цілі, яка дозволяє оператору-коректувальнику натисканням однієї кнопки автоматично утримувати ціль у полі зору під час корегування вогню артилерії. Схожий алгоритм буде використано для наведення на ціль баражуючого боєприпасу.
– За який термін плануєте вийти на виготовлення першого серійного зразка?
– За нашим планом у серпні поточного року ми завершимо виготовлення всього необхідного оснащення і паралельно почнемо виготовлення декількох серійних зразків, яке плануємо закінчити до кінця вересня. Гадаю, що вже у жовтні-листопаді цього року будуть проведені перші випробування серійних зразків для офіційного підтвердження основних тактико-технічних характеристик, у тому числі ефективності бойової частини для враження типових цілей. Наш комплекс буде ефективним для виконання специфічних бойових задач з ураження (подавлення) особливо важливих та/або вартісних цілей в закритих позиціях на великій глибині. Разом з тим, вартість життєвого циклу (вартість закупівлі, експлуатації/утримання та утилізації цих комплексів) має бути суттєво нижча, ніж в інших аналогів.
Розпитував Сергій ЗГУРЕЦЬ
Читайте також: Керівник Limpid Armor: "LPMK значно підвищує ситуаційну обізнаність екіпажу"
