В одній із наших недавніх публікацій, в контексті передачі Білорусі рашистських ОТРК "Искандер" Defense Express згадував зокрема, що російська Р-500 по суті походить від ракети КС-122 радянського комплексу РК-55 "Рельеф", що були утилізовані в 1989 році після укладення угоди РСМД по ракетам малої та середньої дальності в Європі. І котрі були "реанімовані" уже за часів Путіна. Ну а сьогодні ми коротко розповімо, що це був за комплекс РК-55 "Гранат", і які він мав особливості.
Якщо в загальних рисах, то РК-55 з ракетою КС-122 був по суті наземною версією авіаційної КР типу Х-55. Паралельно радянські конструктори також "вивели гілку" із крилатою ракетою КС-10 "Гранат" морського базування, що також походила від Х-55. Так, Кремль справді намагався скопіювати американський Tomahawk, який у часи "Холодної війни" мав наземну версію під індексом BGM-109 Griffon.
Читайте також: Рашисти хотіли балістичну ракету середньої дальності "Рубеж", але натомість зосередились на "Искандер-К"
Власне, як стверджують самі рашисти, хронологія так і виглядає – уже в 1983 році США прийняли на озброєння ракетний комплекс середньої дальності BGM-109 Griffon, а лише в 1984 році Кремль дає офіційне розпорядження почати роботи по комплексу РК-55 "Гранат" (перші роботи по якому насправді стартували ще у 1976 році). Вказівка на фактичний час початку робіт тут має місце, бо за "офіційною версією" виходить, що за проміжок лише в 2 роки (тобто до 1986 року) росіяни впорались і з розробкою самої КР, і з розробкою мобільної пускової установки на 6 ракет.
Офіційно РК-55 "Рельеф" був поставлений на озброєння у 1986 році, до 1988 року Кремль накопичив 80-84 ракети типу КС-122 та шість машин з ПУ (що заодно вказує, що середній темп виробництва на той момент складав в середньому до 40 КР та до 3 машин з ПУ на рік). Відомо, що КС-122 мала дальність стрільби до 2600 – 2900 км при швидкості польоту 0,8 Мах та могла нести БЧ масою в 200 кг.
Цікаво, що у відкритих джерелах є такий "розброс" - в одній із версій рашисти стверджують, що в рамках угоди РСМД були утилізовані усі 84 серійні ракети РК-122, в іншій – що були утилізовані лише 80 ракет цього типу. Схоже, що більш ймовірною є саме друга версія, і "збережені" РК-122 уже за часів Путіна і використав Кремль, щоб "відродити" таку крилату ракету але уже під індексом Р-500 для комплексу "Искандер-К".
Далі може виникнути цілком закономірне питання – а чому ж тоді Кремль не став виготовляти "Искандер-К" рівно у тій же конфігурації, як у РК-55 "Гранат"? Бо ж, як бачимо, тепер машина із ПУ розрахована на дві, а не на шість крилатих ракет. Врешті, можемо подивитись хоча б на китайський ракетний комплекс CJ-10, що також має позначення DF-10A та має підозріло схожу як мінімум візуальну подібність до радянського РК-55 "Гранат" (навіть якщо врахувати, що китайський "виріб" має ПУ лише на три крилаті ракети).
Тут можемо будувати таке припущення – Кремль зробив "Искандер-К" таким, як він є візуально та не став буквально копіювати РК-55 "Рельеф" саме із логіки "стратегічного маскування". Як мінімум – щоб не давати "візуальних зачіпок" для оцінки можливого арсеналу своїх крилатих ракет наземного базування. Пригадаймо – Кремль до останнього приховував, що у нього є КР типу 9М729, яка має дальність стрільби понад 500 км, а відтак не вписується в задані угодою РСМД обмеження.
Читайте також: Скільки у рашистів залишилось крилатих ракет до ОТРК "Искандер", і наскільки вони небезпечні
