Портал Navy Recognition з посиланням на кремлівських пропагандонів із ТАСС написав наступне – М’янма начебто хоче придбати надзвукові крилаті протикорабельні ракети BrahMos спільного російсько-індійського виробництва. Що цікаво, гроші на купівлю таких ПКР М’янма планує взяти начебто за кредит від індійського уряду.
Першим про такий намір бірманського уряду повідомили саме російські джерела. І схоже, що в даному випадку Кремль аж занадто поспішає видати бажане за дійсне – тобто що на "аналогов нет" зброю російського виробництва досі лишаються покупці у світі, навіть бодай якщо це відсталі диктатури Азії.
Читайте також: РФ намагається зберегти експорт озброєння завдяки спільним проектам з Індією
Але раз на те пішло, у своєму прагненні видати бажане за дійсне РФ поспішила настільки, що забула зробити таку поправку – у М’янми нема носіїв, які могли б використовувати ПКР BrahMos.
Наприклад, авіаційна версія цієї ракети "заточена" саме під винищувач типу Су-30. М’янма має лише російські МиГ-29, та китайські винищувачі F-7 і JF-17, що не адаптовані як носії BrahMos.
ВМС М’янми мають в своєму строю 5 фрегатів, 3 ракетні корвети та 5 ракетних катерів, головне озброєння яких – китайські протикорабельні крилаті ракети типу C-802, що мають довжину фюзеляжа в 5 метрів та запускаються із горизонтальних пускових установок.
В свою чергу, BrahMos у "корабельному" варіант має довжину фюзеляжу 8 метрів, та можестартувати лише з вертикальної пускової установки.
Теоретично, ще лишається варіант з BrahMos у варіанті берегового протикорабельного комплексу. Але тут навряд чи сама Індія спільно з російськими "колегами" може похвалитись "видатними успіхами".
Наприклад, у січні 2022 року уряд Індії уклав контракт на поставку на поставку двох батарей надзвукових крилатих ПКР BrahMos вартістю 375 мільйонів доларів. Але чи є прогрес у виконанні цього контракту – поки невідомо.
Читайте також: Чому РФ ударами "Оникс" та Х-35 по Україні знищила оборону Індії та тепер може викинути ці ракети на звалище
