Російський військово-оборонний комплекс звісно не сидіть в очікуванні того, коли західне ембарго та санкції його остаточно знищать, а всі контракти будуть розірвані і намагається знайти обхідні шляхи для збуту своєї зброї.
Про це говорить публікація у рашиському ТАСС інтерв'ю з Атулом Ране (Atul Rane ), генеральним директором спільного російсько-індійського підприємства BrahMos, яке виробляє протикорабельні ракети, які більш відомі під російською назвою "Оникс". І одразу необхідно зазначити, що подібні інтерв'ю, тим паче у РФ, точно не даються, коли все добре.
Читайте також: Іспанії знадобилось 2 місяці, щоб визначитись – Leopard 2 вона Україні таки не дасть
Зокрема очільник BrahMos повідомив, що у січні 2022 року з Філіппінами був підписаний контракт на 375 млн доларів, за яким мають бути поставлені шість пускових установок берегового ракетного комплексу з необхідним запасом ракет. А тепер компанія буде намагатися вийти на нові ринки і нібито навіть веде активні перемовини.
Серед потенційних покупців ракет BrahMos були озвучені: В'єтнам, Індонезія, Малайзія, М'янма, ОАЕ, Саудівська Аравія, Оман, Бразилія, а також Чилі. Вкрай демонстративне було й уточнено, що покупцями ракет можуть стати виключно країни, які "підтримують дружні відносини з РФ".
Також доволі цікаво й те, що компанія готова постачати ракети навіть у кредит, який може бути наданий, зокрема, Індією. Такий сценарій обробляється відносно М'янми та "багатьох інших країн".
Слід зазначити, що поки BrahMos продавав ракети лише збройним силам Індії, яка саме для цього і створила спільне підприємство з РФ у 1998 році і фактично за індійські гроші і була створена ракета "Оникс". За словами очільника компанії зараз портфель замовлень від Індії складає 6 млрд доларів. Але у планах отримати інозамовлення ще на 2,5-3 млрд доларів на ракету BrahMos.
Також серед озвучених планів завершити ескізний проект BrahMos-NG, яка має бути вдвічі легшою за звичайну, її вага має становити 1300 кг, що дозволить Су-30 нести одразу п'ять таких ракет.
За планом до її льотних випробувань 2,5-3 роки, а виробництво через п'ять років. Проблема в тому, що гроші на її розробку ще необхідно отримати, а мова йде про 250-300 млн доларів. Але якщо гроші будуть знайдені, то вже після її виробництва портфель замовлень на неї складе, за словами очільника BrahMos, до фантастичних 50 млрд доларів.
Також компанія веде розробку вже гіперзвукової версії ракети BrahMos-ІІ, але навіть у компанії не вірять у її значний експортний потенціал.
Але за цими розмовами про "райдужне майбутнє" криється один вкрай важливий аспект. Спільна російсько-індійська компанія BrahMos може цілком стати для РФ обхідним шляхом продажу ракет "Оникс".
Якщо Філіппіни, які вже розірвали контракт з РФ на вертольоти Ми-17, приймуть аналогічне рішення щодо російсько-індійських ракет, це буде головним показником того, що цей шлях обходу санкцій заблокований. У випадку, якщо контракт буде виконаний, то можливо очікувати появу значної кількості аналогічних спільних підприємств, які будуть продавати нібито спільні розробки.
Водночас очікувати того, що Індія вийде з проекту BrahMos вкрай оптимістично, від цієї ракети залежить обороноздатність країни, а по друге, такі спільні компанії дозволяють вкрай ефективно обходити заборони щодо нерозповсюдження ракетних технологій.
Читайте також: У США зробили основні висновки щодо реальної боєздатності армії РФ на суші, на морі та у повітрі
